1. 2(29)2020
  2. Геодинаміка формування перехідної зони між Дніпровсько-Донецькою западиною і Донецькою складчастою спорудою. Тектонічний стиль інверсійних деформацій

Геодинаміка формування перехідної зони між Дніпровсько-Донецькою западиною і Донецькою складчастою спорудою. Тектонічний стиль інверсійних деформацій

JGD.
2020;
Випуск 2(29)2020, Номер 2(29)
: 51-65
https://doi.org/10.23939/jgd2020.02.051
Надіслано: Вересень 12, 2021
Автори:
  1. Олексій Бартащук
  2. Василь Суярко
1
Український науково-дослідний інститут природних газів
2
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин
  • Мета. На підставі новітніх матеріалів геологічного картування дислокаційних поверхів осадового чохла Західно-Донецького грабена досліджено структурні прояви тектонічної інверсії рифтогенної струк­тури у зоні її зчленування із Донецькою складчастою спорудою. Методика. З використанням струк­турно-кінематичного аналізу рисунків тектонітів різновікових структурних поверхів осадової товщі, з урахуванням інструментальних визначень напрямків тектонічних рухів за ними, вивчено тектонічний стиль та системну організацію колізійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини. Результати. Показано, що складчасті деформації в трьох структурних поверхах, виділених у чохлі грабена – Герцин­ському, Ларамійському та Аттичному, контролювалися підкидо-насувними решітками і з істотною амплітудою горизонтальних рухів геомас у північних, північно-західних і південно-східних румбах. Тектонічний стиль інверсійних деформацій території перехідної зони визначається динамічно спряже­ними решітками тектонітів пізньогерцинського та альпійського (ларамійської та аттичної фаз) етапів тектогенезу, які контролюють ешелоновані покривно-насувні дислокації та кулісно зчленовану підкидо-складчастість у межах Західно-Донецького грабена. Наукова новизна. Вперше встановлено, що су­купність пластин та лусок тектонічних покривів та лінійна підкидо-складчастість разом із решітками тектонітів, які контролюють їх, утворюють на території грабена і перехідної зони систему тектонічного насування неодноразово дислокованих осадових геомас з південного сходу – від Донецької складчастої споруди, на північний захід – на слабкодислокований синеклізний автохтон западини. Головним струк­турним елементом покривно-складчастої системи визначено сегмент тектонічного вклинювання оса­дових геомас, ідентифікований за клиноформним структурним рисунком тектонітів. Північно-східний фланг сегмента сформований підкидо-складчастими зонами відкритих палеозойських структур – Торсько-Дробишевської, Північно-Донецької, Матросько-Тошківської, південно-західний – ешелонами лускатих тектонічних покривів насування. Вісь сегмента утворюють кулісні зчленовані Петрівсько-Новотроїцька, Велікокомишуваська, Дружківсько-Костянтинівська та Головна лінійні підкидо-антиклі­налі. Практична значущість. Аналіз системної організації інверсійних деформацій свідчить про руйну­вання рифтогенної структури в межах перехідної зони між Дніпровсько-Донецькою западиною та До­нець­кою складчастою спорудою. Структурним результатом тектонічної інверсії у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини вважається формування Західно-Донецької покривно-складчас­тої тектонічної області. За стилем та інтенсивністю деформацій в її північній частині виділено Лу­гансько-Комишуваський район кулісної підкидо-складчастості, на півдні – Кальміус-Торецький район луска­тих покривів насування. Це є підставою для коригування схеми регіонального тектонічного району­вання та основою для моделювання геодинаміки формування перехідної зони.
решітка тектонітів
пластини та луски покривів насування
підкидо-складчастість
сегмент тектонічного вклинювання
Західно-Донецька покривно-складчаста тектонічна область
  1. Атлас геологического строения и нефтегазоносности Днепровско-Донецкой впадины. Ред. Ю. Арсирий, В. Витенко., Палий, А. Цыпко. Киев: Мингео УССР, 1984, 216 с.
  2. Бартащук О., В. Суярко. Горизонтальні переміщення геомасивів у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 1. Структурні прояви тектонічної течії у фундаменті. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія "Геологія. Географія. Екологія", 2018, вип. 49, С. 10-23.
  3. Бартащук О. Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького па­леорифту у фанерозої. Доповіді НАНУ, 2019, № 3. – С. 62-71.
  4. Геологическая история территории Украины. Палеозой. Отв. Ред. П. Цегельнюк. Киев: Наукова думка, 1993, 199 с.
  5. Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины. Глубинное строение и геотектоническое развитие. Отв. ред. В. Гавриш. Киев: Наукова думка, 1989, 208 с.
  6. Горяйнов С. Об альпийском усложнении геологи­ческой структуры в различных регионах Ук­раины. Доповіді НАНУ, 1999, № 8. С. 106-111.
  7.  С. О ларамийском усложнении геологи­ческих структур Украины. Доповіді НАНУ, 2004, № 12. С. 114-121.
  8. Горяйнов С., Аксенов С., Алтухов, Бухтатый С. Метаморфические и метасоматические комплексы Приазовья и Южного Донбасса. Под ред. С. Горяйнова. Харьков: Экограф, 2009, 304 с.
  9. Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) масштаб 1: 000 000, Редактор Н. Крылов. Москва: Министерство геологии СССР, 1988. 4 л.
  10. Карта структурного районирования докембрия юго-западной части Восточно-Европейской платформы. М: 1:1000000 / ред. Л. С. Галецкий. Комплект карт “Геология и металлогения юго-западной части Восточно-Европейской платформы” М: 1:1000000/Гл. ред. А. Зарицкий. Киев: Госкомгеология, Геопрогноз, Центргеология, ПО “Беларусь”, ВСЕГЕИ, Воронежский госунивеситет, 1992, 6 л.
  11.  М. Корчемагин В. Кайнозойские поля напря­жений/деформаций Донбасса и их вероятные источники. Геодинаміка, 2010, №. 1(9). С. 17-48.
  12. Копп М., Колесниченко А., Васильев Н. и др. Ре­конструкция кайнозойских напряжений/дефор­маций востока Русской плиты и пути ее при­менения для решения региональных и при­кладных задач. Геодинаміка, 2017. Вип. 2 (23) С. 46-66.
  13.  В., Рябоштан Ю. Тектоника и поля напряжений Донбасса. Поля напряжений и деформаций в земной коре. М.: Наука, 1987. С. 164-170.
  14. Метаморфические и метасоматические комплексы Приазовья и Южного Донбасса. Горяйнов С., Аксенов С., Алтухов и др.; под ред. С. Горяйнова. Харьков: Экограф, 2009. 304 с.
  15. Ненахов В. М., Щипанский А. А. Минерагенические исследования территорий с двухъярусным строением (на примере Воронежского кристаллического массива). М.: Геократгеос. 2007. 284с.
  16.  М., Ищенко М. Сравнительный анализ со­временной деформации и новейших движений земной поверхности на территории Украины. Геофиз. Журн., 2019. № 4, Т. 41. – С. 161-181.
  17. Прогноз локалізації та газоносності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцен­зійних ділянок ГПУ "Шебелинкагазвидобу­вання". Частина 1. Створення структурно-гео­логічної основи: звіт про НДР (за­ключний). УкрНДІгаз: відп. вик. С. Горяйнов, Ю. Скляренко. Договір №100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017). Харків, 2017. 203 с.
  18.  Ю. Обзор методов реконструкции текто­нических напряжений и приращений сейсмо­тектонических деформаций. Тектоника сегод­ня. М.: ОИФЗ РАН, 2002. С. 227-243.
  19. Соллогуб В. Б. Литосфера Украины. Киев: Наук. думка, 1986. 183 с.
  20. Старостенко В. И., Пашкевич И. К., Макаренко И. Б. и др. Неоднородность литосферы Днепровско-Донецкой впадины и ее геодинамические следствия. Часть 2. Геодинамическая интерпретация. Геодинаміка. 2017, №2 (23). С. 83-102.
  21. Стовба С. Геодинамическая эволюция Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса: дисс. ... д-ра г. н. - Киев: НИИ нефт. и газ. пром. (ДП «Науканафтогаз»), 2008, 495с.
  22. Тектоника Украины. Под ред. С.С. Круглова, А.К. Цыпко. М.: Недра, 1988. 254 с.
  23. Тектонічна карта України. Масштаб 1:1000000. Відп. ред. С. Круглов, Д. Гурський. – 2007.
  24. И., Клочко В., Верховцев В. Соотношение структурных планов, разломно-блоковой тектоники Днепровсько-Донецкого авлакогена с нефтегазоносностью. Сб. науч. тр. "Проблемы нефтегазоносности кристаллических пород". Киев: Наук. думка, 1991. С. 60-64.
  25. Meijers, M. J., Hamers, M. F., van Hinsbergen, D. J., van der Meer, D. G., Kitchka, A., Langereis, C. G., & Stephenson, R. A. (2010). New late Paleozoic paleopoles from the Donbas Foldbelt (Ukraine): New late Paleozoic paleopoles from the Donbas Foldbelt (Ukraine): Implications for the Pangea A vs. B controversy. Earth and Planetary Science Letters, 297(1-2), 18-33. https://doi.org/10.1016/j.epsl.2010.05.028.
  26. Natal’in, B. A. & Sengor, A. M. C. (2005). Late Paleozoic to Triassic evolution of the Turan and Scythian platforms: the prehistory Paleo-Thethian closure. Tectonophisics, 404 (3-4), 175-202. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2005.04.011.
  27. Stampfli, G. M., & Borel, G. D. (2002) A plate tectonic model for the Paleozoic and Mezozoic constrained by dynamic plate boundares and restored synthetic ocean izochrons. Earth and Planetary ScienceLetters, 196(1-2), 17-33. https://doi.org/10.1016/S0012-821X(01)00588-X.