Геодинаміка формування перехідної зони між Дніпровсько-Донецькою западиною і Донецькою складчастою спорудою. Тектонічна інверсія рифтогенної структури

https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.053
Надіслано: Жовтень 18, 2021
1
Український науково-дослідний інститут природних газів
2
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, кафедра мінералогії, петрографії та корисних копалин

В цій статті вивчалася системна організація інверсійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини та Західно-Донецького грабена. На підставі структурно-кінематичного аналізу деформаційних структур, ідентифікованих у складчастих поверхах осадового чохла, з врахуванням  попередніх моделей інверсійного структуроформування, зроблено спробу створити оригінальну модель тектонічної інверсії рифтогенної структури. Тектонічна інверсія Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу розпочалася в пізньогерцинську епоху в геодинамічному режимі загальноплитної колізії. Тектонофізичний аналіз інверсійних деформацій свідчить, що складчастість у западині та лінійні анти- та синформи Донбасу формувалися під впливом природного механізму поздовжнього вигину внаслідок колізійного короблення горизонтів в геодинамічному режимі транспресії. В пізньому мезозої-кайнозої інверсія продовжувалася в полі правобічних горизонтально-зсувних деформацій з перемінною стискальною складовою. Цим режимом зумовлено формування складчастих тектонічних покривів та їх насування з боку Донбасу на герцинські неоавтохтонні утворення Західно-Донецького грабена  та слабо дислокований синеклізний автохтон південного сходу западини. Через тиск тектонічного штампу складчастого Донбасу сформувався Західно-Донецький тектонічний сегмент, який ідентифіковано структурним ороклином поперечного висування осадових геомас. У фронті та осьовій зоні тектонічного ороклину утворилися геодинамічні смуги нагнітання та витискання геомас, де формувалися великі лінійні складчасті зони. У форланді ороклину вторгнення, на закінченнях магістральних насувів, що слугували “тектонічними рейками” вторгнення геомас алохтону в  рифтогенну структуру, в западині сформувалося передове лускате віяло стискання. В хінтерланді – тилу ороклину, в Західному Донбасі на герцинському неоавтохтоні залягає коріння складчастих покривів насування, яким сформовані тектонічні сутури. На підставі вивчення системної організації колізійних деформацій Західно-Донецького грабену принципово розроблено модель структурно-кінематичної еволюції земної кори Дніпровсько-Донецької западини на колізійному етапі. Згідно неї, тектонічна інверсія рифтогенної структури на території Західно-Донецького грабену зумовлена вторгненням під тиском тектонічного штампу складчастого Донбасу тектонічного сегменту вклинювання дислокованих осадових геомас з формуванням Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. Дані щодо системної організації інверсійних перебудов рифтогенної структури покладено в основу оригінальної геодинамічної моделі тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини. Вона може бути використана для вдосконалення схем регіонального тектонічного та нафтогазо-геологічного  районування.

  1. Бартащук О. В. Системна організація диз'юнктивної тектоніки консолідованого фундаменту Дніпровсько-Донецького палеорифту. Частина 1. Лінеаменти. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія "Геологія. Географія. Екологія", 2019. Вип. 45. C. 14-22.
  2. Бартащук О. В. Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою. Геологія і геохімія горючих копалин, 2019,. 3 (180), 77-90.
  3. Бартащук О. В. Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 2. Кінематичні механізми тектонічної інверсії. Геологія і геохімія горючих копалин, 2019. 4 (181), 1-13.
  4. Бартащук О. В. Тектонічна інверсія Дніпровсько-Донецької западини. Частина 1. Колізійна тектоніка Західно-Донецького грабена/ О.В. Бартащук. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія "Геологія. Географія. Екологія". Вип. 52. Х.: ХНУ, 2020. С.10-23. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2020-53-01
  5. Гинтов, О. Б. Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины. Киев: Феникс, 2005, 572 с.
  6. Гончар В. В. Тектоническая инверсия Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (модели и реконструкции). Геофиз. журн. 2019. Т. 41. № 5. С.47-86. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i5.2019.184444
  7. С.В. О ларамийском усложнении геологических структур Украины. Доповіді НАНУ, 2004, № 12. С. 114-121.
  8. Горяйнов С. В. Об альпийском усложнении геологической структуры в различных регионах Украины. Доповіді НАНУ, 1999, № 8. С. 106-111.
  9. Горяйнов С., Скляренко Ю. Прогноз локалізації та газоносності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування». Частина 1. Створення структурно-геологічної основи: звіт про НДР (заключний): №100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017). Укр. наук. досл. ін-т природних  газів. Харків, 2017. 203 с.
  10. Дудник В. А., Корчемагин В. А. Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом. Геофизический журнал, 2004. Т. 26. № 4. С. 75-84.
  11. Казьмин В. Г., Тихонова Н. Ф. Раннемезозойские окраинные моря в Черноморско-Кавказском регионе: палеотектонические реконструкции. Геотектоника, 2005. № 5. С. 20-35.
  12. Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) масштаб 1: 000 000, Редактор Н. Крылов. Москва: Министерство геологии СССР, 1988.
  13. Копп М. Л., Корчемагин В. А. Кайнозойские поля напряжения/деформаций Донбасса и их вероятные источники. Геодинаміка, 2010. Вип. 1 (9). С. 37-49. https://doi.org/10.23939/jgd2010.01.037
  14. Копп М. Л., Колесниченко А., Мострюков А. А.  и др. Реконструкция кайнозойских напряжений деформаций востока Русской плиты и пути ее применения для решения региональных и прикладных задач. Геодинаміка, 2017. Вип. 2 (23). С. 46-67. https://doi.org/10.23939/jgd2017.02.046
  15. Копп М. Л. Структурные рисунки, связанные с продольными перемещениями внутри складчатых поясов (на примере Средиземноморско-Гималайского пояса). Геотектоника, 1991. № 1. С. 21-36.
  16. Копп М. Л. Проблема пространства для деформаций, возникающих в сдвиговом поле напряжений (на примере Средиземноморско-Гималайского орогенного пояса). Сдвиговые тектонические нарушения и их роль в образовании полезных ископаемых. М.: Наука, 1991. С.75- 85.
  17. Корчемагин В. А., Рябоштан Ю.С. Тектоника и поля напряжений Донбасса. Поля напряжений и деформаций в земной коре. М: Наука, 1987. С. 167-170.
  18. Корчемагин В. А., Емец В. С. Особенности развития тектонической структуры и поля напряжений Донбасса и Восточного Приазовья. Геотектоника,1987. №3. С. 49-55.
  19. Полівцев А. В.  Складання атласу геолого-геофізичних карт прикордонних територій України (міжнародний проект): звіт про НДР 654 (заключний). Укр. держ. геол.розв. ін-т. Київ, 2008. 193 с.
  20. Попов В. С. Донецкий басейн: тектоника. Геология угля и горючих сланцев СССР. Т.1. (с. 103-151). Москва: ГОНТИ, 1963.
  21. Старостенко В. И., Русаков О. М., Пашкевич И. К.  и др. Тектоника и углеводородный потенциал кристалического фундамента Днепровско- Донецкой впадины. Киев: Галактика. 2015. 212 с.
  22. Хаин В. Е. Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия. (с. 185-205). 1977. Москва: Недра.
  23. Bartashchuk, O., & Suyarko, V. (2020). Geodynamics of formation of the transition zone between the Dnieper-Donets basin and the donbas foldbelt. Tectonic style of inversion deformations. Geodynamics, 2(29), 51-65. https://doi.org/10.23939/jgd2020.02.051
  24. Bartashchuk, O., & Suyarko, V. (2021). Geodynamics of formation of the transition zone between the Dnieper-Donets basin and the donbas foldbelt. Tectonic regimes and kinematic mechanisms of inversion. Geodynamics, 1(30), 25-35. https://doi.org/10.23939/jgd2021.01.025
  25. Meijers, M. J., Hamers, M. F., van Hinsbergen, D. J., van der Meer, D. G., Kitchka, A., Langereis, C. G., & Stephenson, R. A. (2010). New late Paleozoic paleopoles from the Donbas Foldbelt (Ukraine): Implications for the Pangea A vs. B controversy. Earth and Planetary Science Letters297(1-2), 18-33.https://doi.org/10.1016/j.epsl.2010.05.028.
  26. Wickham, J., & Denison, R. (1978). Structural style of the Arbuckle region: Geological Society of America. South Central Section, Guidebook for Field Trip, 3, 111.