Android

Виявлено проблему складності навігації великими освітніми комплексами, особливо гостру для нових студентів, відвідувачів та персоналу. Встановлено, що впровадження технологій доповненої реальності істотно підвищує інтуїтивність і зручність користування навігаційною системою. Розроблено структурну та математичну моделі системи навігації на основі технологій доповненої реальності для формалізації функціональних залежностей між компонентами системи, що дає змогу глибше аналізувати взаємозв’язки та оптимізувати процеси.

Подано проєкт спортивно-ігрового мобільного застосунку. Запропонована концепція має низку безперечних переваг над розглянутими продуктами-аналогами, основна з яких – наявність механізму штучного мотивування до ведення активнішого способу життя. Такий підхід особливо актуальний для сучасних дітей та підлітків, більшість з яких надає перевагу віртуальним розвагам.

На основі опрацьованої літератури здійснено аналіз підходів та методів для заохочення та втримання користувача мобільного застосунку. Висвітлено проблему зменшення фізичної активності населення.

The cyber-physical systems take the major part of any system that help users to interact with environment processes.

Cyber-physical systems are intelligent systems, which include networks of physical and computing components that interact on internal level. The basis for the development of various models of cyber-physical systems are the using of measuring instruments and their software. Measuring instruments are necessary to control technological parameters processes and the environment.

Досліджено можливість створення автоматизованої автомобільної системи оповіщення про дорожно-транспортні пригоди. Розглянуто існуючі рішення, проаналізовано їх основні переваги та недоліки. Визначено, що загальним недоліком більшості існуючих систем є відсутність підтримки багатьох регіонів світу. Розвязання цієї проблеми реалізоване в представленій системі, яка дозволяє додати підтримку будь-якого регіону світу, за умови наявності координат місця ДТП.

In the article the main problems of the multi-threading organization in Android are processed and described. The basic options for cooperation of background threads and the main UI-thread of the program are considered and the advantages and disadvantages of each model interaction are highlighted.