бітум

Одержання і застосування кумарон-інден-карбазольної смоли як модифікатора дорожніх нафтових бітумів. 1. Вплив співвідношення карбазол:сировина

Показано можливість ефективного застосування карбазолу як покращувала кумарон-інденової смоли, що застосовується як модифікатор нафтових бітумів. Усі вихідні речовини для отримання кумарон-інден-карбазольних смол (КІКС) можна отримувати з різних продуктів процесу коксування вугілля. Вивчено вплив складу сировини (кількості карбазолу, який додається до промислової інден-кумаронової фракції) на вихід смоли та її модифікуючі властивості. Встановлено оптимальні кількості карбазолу у вихідній сировині та рекомендовано застосовувати КІКС як адгезійну добавку до бітумів.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 2. Модифікування бітумів малеїновим ангідридом

Розглянута можливість модифікування бітуму марки БНД 60/90 виробництва ПАТ Укртатнафта (Кременчук, Україна). Вивчено вплив кількості малеїнового ангідриду, тривалості процесу та температури на експлуатаційні характеристики модифікованого бітуму.

Дослідження нафтових бітумів за їх стійкістю до старіння

Досліджено особливості старіння дорожніх нафтових бітумів, одержаних різними способами. У якості зразків використано окиснений та залишковий бітуми, одержані з нафт українських родовищ. За зміною основних характеристик бітумів після 5-ти та 10-годин в тонкій плівці за температури 436 К, досліджено перетворення, що відбуваються у в’яжучому під час проходження в них процесів старіння. З допомогою методу інфрачервоної спектроскопії проаналізовано зміни, які відбуваютьсяпід час старіння в структурному складі в’яжучого.

Вплив ініціаторів на адгезійні властивості бітумів, модифікованих епоксидом рослинного походження

Запропоновано модифікування бітумного в’яжучого екологічною епоксидованою ріпаковою олією (BERO) в присутності ініціатора (затверджувача). Як ініціатор використано адипінову кислоту (АА), малеїновий ангідрид (МА) та поліетиленполіамін (PEPA). Встановлено вплив температури модифікування та співвідношення ініціатор : епоксид ріпакової олії (ERO) : бітум, а також природи ініціатора на властивості модифікованого бітуму. Оцінено такі якісні показники бітуму, як температура розм’якшення, пенетрація, дуктильність та адгезія до скла.

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АСФАЛЬТОБЕТОНУОДЕРЖАНОГО З БІТУМУ МОДИФІКОВАНОГО ЕПОКСИДОМ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Досліджено властивості дрібнозернистого асфальтобетону та його модифікованої форми екологічним епоксидом ріпакової олії (BERO). В ролі модифікатора використано епоксид ріпакової олії (ЕRО), одержаного з відновлюваної та екологічної сировини, ріпакової олії в композиції з ініціаторами (затверджувачами). Встановлено, що введення BERO в кількості 3 % мас. дозволяє підвищити показники границі міцності асфальтобетону при стиску за температури 20 °С та 50 °С. Встановлено ефективність дії композиції BERO та її позитивний вплив на фізико-механічні властивості асфальтобетону.

Модифікування бітумів отриманих з залишків переробки нафт українських родовищ гумовою крихтою

Наведено результати досліджень основних закономірностей процесу модифікування бітумів, одержаних з залишків переробки нафт українських родовищ гумовою крихтою. Вивчено термічну стійкість гумової крихти дериватографічним методом. Встановлено механізм модифікування бітумів гумовою крихтою за низьких та високих температур. Вивчено вплив технологічних чинників на основні показники якості отриманих модифікованих бітумів. Вивчено зміну групового складу вихідного бітуму і бітуму модифікованого гумовою крихтою.

ВИКОРИСТАННЯ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ КОКСУВАННЯ ВУГІЛЛЯ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ БІТУМІВ, МОДИФІКОВАНИХ ПОЛІМЕРАМИ

Сьогодні існує проблема раціонального використання побічних продуктів процесу коксування вугілля, яку частково можна  вирішити одержанням на їхній основі різноманітних полімерних матеріалів. Це пов’язано з присутністю в даному виді сировини цінних реакційноздатних речовин (інден, кумарон, стирол та ін.). При цьому важливим аспектом є сфера застосування отримуваних полімерів.

Розроблення математичної моделі і встановлення оптимальних умов процесу одержання феноло-крезоло-формальдегідної смоли

Досліджено вплив чинників на перебіг процесу одержання феноло-крезоло-формальдегідної смоли (PhCR-F). З використанням практичних даних розроблено адекватну експериментально-статистичну математичну (ЕСМ) модель. На її основі встановлено оптимальні значення чинників процесу одержання PhCR-F, які забезпечують високі вихід і температуру розм’якшення смоли. Порівняно прогнозовані на основі ЕСМ та практичні дані процесу одержання PhCR-F.

Вплив феноло-крезоло-формальдегідної смоли на адгезійні та фізико-механічні властивості дорожніх бітумів

Методом поліконденсації «сирих» фенолів з формальдегідом синтезовано феноло-крезоло-формальдегідну смолу (ФКФС) з фенольної фракції кам’яновугільної смоли. Проведено модифікування дорожніх бітумів цією смолою. За різного вмісту ФКФС встановлено можливість її ефективного використання у якості модифікатора дорожніх нафтових бітумів. Встановлено, що ФКФС є ефективною адгезійною добавкою для дорожніх бітумів. Визначено структурний тип окисненого та модифікованого бітумів за критерієм групового-хімічного складу та розрахунковими критеріями.

ВИВЧЕННЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСІВ МОДИФІКАЦІЇ ДОРОЖНІХ БІТУМІВ ЕРО ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЯКІСНІ ВЛАСТИВОСТІ БМП

У наш час ефективним засобом підвищення довговічності дорожніх покриттів
вважають застосування бітумів, модифікованих епоксидними сполуками. Враховуючи
доволі велику тривалість модифікації дорожніх бітумів епоксидом ріпакової олії (ЕРО),
ми вивчали процеси модифікації бітумів з використанням ультразвукової кавітації. Для
досліджень використовували дорожній бітум, модифікований епоксидом ріпакової олії з
використанням кавітації та без неї. Кавітацію у процесах модифікації дорожніх бітумів
використовували для зменшення тривалості модифікації.