етилбензол

Досліджено вплив сумісного застосування каталітичних систем на основі
промислових каталізаторів окиснення та поверхнево-активних речовин різної природи
(йонно- та нейонногенних) і ультразвукового оброблення реакційної суміші на процес
рідиннофазного окиснення алкілароматичних сполук. Одержані результати дають змогу
стверджувати, що сумісне застосування каталітичних систем та ультразвукового
оброблення впливає на окиснення етилбензолу. Створені каталітичні системи не лише
збільшують продуктивність реакційного обладнання за цільовими продуктами, але й

Досліджено вплив поверхнево-активних речовин різної природи (йонно- та
нейонногенних) на процес рідиннофазного окиснення алкілароматичних сполук.
Одержані результати дають змогу стверджувати, що вплив застосування поверхнево-
активних сполук як каталітичних добавок повязаний не тільки і не стільки з їх
природою, скільки зі здатністю формувати активні каталітичні комплекси [добавка –
каталізатор – субстрат]. Створенні каталітичні системи не лише збільшують
продуктивність реакційного обладнання за цільовими продуктами, але й здатні

Наведено результати окиснення різних класів вуглеводнів (аліциклічні, алкілароматичні) у присутності каталітичних систем, які містять сіль металу змінної валентності та органічний додаток різної природи (перфтороксасульфонати, краун-етери, полігілколі). Встановлено, що вплив досліджених каталітичних систем залежить як від природи вуглеводню, так і від природи додатку. Розглянуто основні напрямки впливу органічних додатків на швидкість та селективність окиснення вуглеводнів та обґрунтовано найбільш ймовірні з них.

Досліджено ультразвукове оброблення Fe2-Ві-Мо2-Ох каталізатора окиснювального дегідрування етилбензолу в стирол та порівняно його фізико-хімічні властивості з неактивованим каталізатором до і після роботи. Показано, що виготовлений з розчину солей і активований ультразвуком каталізатор має кращу активність та підвищує у порівняльних умовах вихід стиролу.

Розглянуто роль внутрішньо- та міжмолекулярних Н-зв‘язків в механізмах каталізу потрійними гетеробіядерними гетеролігандними комплексами NiII(acac)2∙NaSt(LiSt)∙PhOH, які включають нікель і редокс-неактивний метал Na(Li), в реакціях окиснення етилбензолу молекулярним киснем в -фенілетилгідропероксид. З використанням методу атомно-силової мікроскопії досліджено можливість формування стабільних супрамолекулярних наноструктур на основі потрійного комплексу NiII(acac)2∙NaSt∙PhOH, за допомогою міжмолекулярних Н-зв‘язків.

За допомогою методу АСМ досліджено можливість утворення супрамолекулярних наноструктур на основі гетеролігандних комплексів: Fex(acac)y18C6m(H2O)n, та Fex(acac)y(CTAB)p(H2O)q, або Ni2(OAc)3(acac)L2•2H2O (L2 = MP) внаслідок міжмолекулярних Н-зв‘язків. Отримано дані про формування різних супрамолекулярних наноструктур на основі комплексів нікелю і заліза, які є моделями Ni(Fe)ARD Діоксигеназ. Такі дані можуть бути використані для пояснення механізму різного функціонування цих ферментів.

Вивчено механізм каталізу подвійними та потрійними каталітичними системами на основі сполук металу постійної валентності, LiSt та додатків монодентатних лігандів-модифікаторів: диметилформаміду, гексаметилфосфоротриаміду, фенолу в селективному окисненні етилбензолу молекулярним киснем. За допомогою атомно-силової мікроскопії досліджено можливість формування стабільних супрамолекулярних структур наноструктур на основі потрійних систем {LiSt+L2+PhOH} за рахунок міжмолекулярних H-зв‘язків.