Подано перші результати досліджень атмосферного інфразвуку на режимній геофізичній станції “Берегове” у Закарпатті. Описано особливості методики досліджень та апаратуру, наведено та коротко проаналізовано отримані дані, окреслено напрями подальших досліджень.
Розглянуто значення магматизму як маркера геодинамічних процесів минулих геологічних епох. Подано схему поетапного вивчення магматичних порід, їх узагальнення та прив’язку до тектонічних структур. З використанням формаційного аналізу, мінералого-геохімічних властивостей кайнозойських вулканітів доведено, що в кайнозої геологічний розвиток Українських Карпат відбувався за типом колізійного геодинамічного режиму.
Термін “геодинаміка” в контексті тектоніки літосферних плит, як і концепцію неомобілізму загалом, не можна застосувати для з’ясування умов формування ранньодокембрійського фундаменту щитів древніх платформ. Стосовно раннього докембрію доцільно використовувати його інші відомі визначення. Для обґрунтування цього наведено основні структурно-речовинні особливості щитів, які підтверджують їхнє утворення в інших, порівняно з неогеєм, геодинамічних обстановках в інтервалі від 4000 до 1900–1600 млн. років тому.
Мета. Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію.