Розглянуто значення магматизму як маркера геодинамічних процесів минулих геологічних епох. Подано схему поетапного вивчення магматичних порід, їх узагальнення та прив’язку до тектонічних структур. З використанням формаційного аналізу, мінералого-геохімічних властивостей кайнозойських вулканітів доведено, що в кайнозої геологічний розвиток Українських Карпат відбувався за типом колізійного геодинамічного режиму.
Термін “геодинаміка” в контексті тектоніки літосферних плит, як і концепцію неомобілізму загалом, не можна застосувати для з’ясування умов формування ранньодокембрійського фундаменту щитів древніх платформ. Стосовно раннього докембрію доцільно використовувати його інші відомі визначення. Для обґрунтування цього наведено основні структурно-речовинні особливості щитів, які підтверджують їхнє утворення в інших, порівняно з неогеєм, геодинамічних обстановках в інтервалі від 4000 до 1900–1600 млн. років тому.
Мета. Літосфера Українського щита (УЩ) представлена мозаїкою мегаблоків, які у різний час мали різну конфігурацію та, ймовірно, в ранньому археї належали до різних мікроконтинентів. Сьогодні існують різні, не пов’язані між собою, моделі геодинамічного розвитку північно-західної (Волинський, Бузький, Росинський мегаблок) і центральної (Інгульський мегаблок) частин УЩ. Через це поки що неможлива побудова загальної моделі геодинамічного розвитку в протерозої всієї західної частини щита, яка має велике значення для вирішення питань палеогеодинаміки докембрію.