геодинаміка

Мета. Геодинамічна інтерпретація комплексу отриманих раніше результатів 3D густинного і магнітного моделювання, а також даних про розломну тектоніку консолідованої кори Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) в світлі механізму її формування. Методика. Детальний аналіз структурних співвідношень будови осадової товщі, блокової будови консолідованої кори і кінематики її розломів в пізньому протерозої Українського щита (УЩ), Воронезького масиву (ВМ) і їх схилів із залученням даних сейсмотомографії про більш глибокі горизонти літосфери.

Реалізовано підхід до картування, що ґрунтується на встановленій властивості геодинамічної пам’яті сучасного ґрунтового покриву (голоцен). Структура та фації ґрунтового покриву розглядаються як новий донор інформації про динаміку рельєфу. Визначений ряд тектогенної еволюції ґрунтоутворю­ваних процесів і типів ґрунтів у діапазоні від опускань до стабільного режиму та до піднять різної інтенсивності. Для західного Волино-Поділля і Передкарпатського прогину обґрунтовано калібру­вальний ряд “тип ґрунту – сумарна амплітуда вертикальних рухів”.

Розраховані за даними GPS-спостережень швидкості руху GPS-станцій були використані для отримання 2D-моделі поля швидкостей деформацій у Східній Європі. Вивчення поля швидкостей у регіоні було проведено в кілька етапів. Перший включає створення скінченно-елементного наближення на геосфері на основі бікубічної сплайн-функції і метод колокації для інтерполяції нерівномірних GPS-даних на регулярні вузли. Другий – це інверсія швидкостей від GPS-спостережень до тензора швидкостей деформацій.

Мета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації.

Проаналізовано перспективи створення нових фізичних моделей, що описують структури Землі та їхню еволюцію, а також методичних підходів щодо класифікації структур і вимірювання параметрів фізичних полів Землі. Зазначено, що дослідження глибинної будови, складу і геодинаміки літосфери континентів і океанів дає змогу виділити системи, пов’язані з глобальними процесами розвитку Землі (рифти, глибокі нескомпенсовані западини, континенти, океани) і регіональними явищами всередині континентів і океанів.

У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Перед­карпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відпо­відними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах.

Аналізуються результати деформографічних спостережень за 2007-2012рр., проведених у Закарпатській сейсмічноактивній зоні, де наукові дослідження спрямовані на вивчення сучасних тектонічних процесів, викликаних літосферними та післясейсмічними явищами.

Спільними зусиллями румунських та українських дослідників було проведено високоточну наземну магнітну зйомку в районі розлому Печенеага-Камена з метою визначення можливості використання геомагнітного методу при дослідженнях активних розломів.

В роботі обговорюються геофізичні докази, що одночасно пояснюють незвичну сейсмічну активність кратону у зоні, прилеглій до південно-східних Карпат, та землетрусів середньої глибини у верхній мантії у зоні Вранча в рамках геодинамічного середовища, генерованого розкриттям західної частини чорноморського басейну і подальшого переміщення літосфери у північно-західному напрямку за рахунок рифтингу.

Проаналізовано особливості різновікових магматичних комплексів разом з іншим геолого-геофізичним матеріалом, що дало можливість реконструювати послідовність формування структури як Панкардії загалом, так і Українських Карпат зокрема, від початку мезозою до кінця кайнозою.