гідрогель

Наведено результати досліджень утворення полімерної матриці гідрогелю при структуруванні желатину діоксирановими похідними поліоксиетиленгліколів, визначено оптимальні умови їх синтезу та отримано характеристики гідрогелю (ступінь набрякання в різних середовищах, механічні властивості за різних температур) в залежності від типу діоксиранового похідного та співвідношення між форполімерами. Встановлено можливість введення ряду лікарських препаратів до складу гідрогелів та показано, що вивільнення цих препаратів відбувається пролонговано.

 Розглянуто результати насичення спиртовими розчинами гідрогелевих плівок на  основі  кополімерів  полівінілпіролідону  з  полі-2-гідроксіетилметакрилатом.  Досліджено вплив  концентрації  етанолу, яка  найчастіше  використовується  для  виготовлення  ліку- вальних  екстрактів  на  основі  лікарських  трав.  Визначено  також  вплив  умов  підготовки зразків на величину поглинання спирто-водної суміші. 

Наведено  результати  досліджень  утворення  полімерної  матриці  гідрогелю  унаслідок структурування  поліакриламіду  його  реакційноздатним  полімерним  похідним –  полі-N- (гідроксиметил)акриламідом, визначено  зони  оптимальних  умов  синтезу  та  отримано  харак- теристики  гідрогелю  залежно  від  рН-середовища,  концентрації  форполімерів,  співвідно- шення між форполімерами та тривалості синтезу.

Проведено диспергування целюлозного волокна, екстрагованого з відходів листя олійної пальми в «зеленому розчині», одержаному з сечовини та гідроксиду натрію. Для синтезу гідрогелів застосовано реакцію полімеризації з використанням мікрохвилього випромінення. Вплив додавання целюлози визначено внаслідок порівняння ступеня набухання гідрогелю з 0% і 2% целюлози. Показано, що коефіцієнт набухання збільшується за наявності целюлози. За допомогою скануючої електронної мікроскопії доведено, що гідрогель з целюлозою має нерівну поверхню в порівнянні з гідрогелями без неї.

З використанням пектину зі ступенем естерифікації 81,5% у роботі одержано різні зразки пектинів зі ступенями естерифікації 40-70%. Показано, що визначальним фактором для успішного формування гідрогелевих пластин є ступінь естерифікації полісахариду. Встановлено, що гідрогелеві пластини за методом структурування солями кальцію формуються лише на основі пектину зі ступенем естерифікації меншим 70%. Запропоновано метод отримання гідрогелевих пластин на основі пектину зі ступенем естерифікації більшим 70% через введення додаткового гелеутворюючого полімеру альгінату натрію.

Встановлено можливість використання гідрогелів на основі кополімерів полівінілпіролідону з 2-гідроксиетилмет­акрилатом для насичення їх рослинними екстрактами.

Сучасні гідрогелеві лікувальні засоби терапії ушкоджень людської шкіри, повинні виконувати ряд функцій, які притаманні шкірі: 1) збереження теплового та водного балансу; 2) забезпечення проникнення кисню; 3) забезпечення транспорту необхідних для функціонування організму речовин; 4) захист від механічних пошкоджень. При використанні гідрогелевих покрить на ушкоджених ділянках шкіри вони повинні виконувати, додаткову функцію – пролонговану доставку терапевтичних препаратів різної природи до рани.

Полімерні гідрогелі, які близькі до біологічних клітин за фізичним станом, зарекомендували себе ефективними для використання у медицині і фармації. При загальній перспективності їх використання характерною є їхня невисока механічна міцність, що утруднює широке використання гідрогелевих виробів у практиці. Останнім часом зріс інтерес до полімерних гідрогелевих матеріалів, які поруч з гідрофільними і дифузійно-транспортними властивостями володіють високою механічною міцністю в гідратованому стані.

Сьогодні у світі проводяться поглиблені дослідження з синтезу і вивчення властивостей гідрогелевих матеріалів через перспективність їх застосування в багатьох галузях, зокрема у фармацевтиці, електронних приладах та техніці, біомедицині, біоінженерії. Фізико-хімічні властивості гідрогелів, отже і сфери їх можливого використання визначаються природою полімеру, ступенем структурування, співвідношенням компонентів полімер : вода. Тому одержання та дослідження властивостей та характеристик полімерних гідрогелів є важливим і актуальним завданням сучасної полімерної хімії.

Вивчено нові гетерогідрогелеві матеріали з регулярними включеннями дисперсної фази, а саме полістирольними латексними наночастинками. Синтезовані 3D гідрогелеві матриці містять збалансоване число перехресних зв‘язків і певну кількість наночастинок полістиролу з радіусом 50 або 85 нм. Встановлено, що отримані гідрогелеві матриці здатні змінювати ступінь набрякання та оптичні властивості залежно від розміру та концентрації дисперсних наночастинок.