гідрогель

The article presents the results of a study of the influence of the molecular weight of polyvinylpyrrolidone on the properties of two-layer hydrogel/polycaproamide membranes. Composite membranes are obtained by the developed method, which consists in the formation of hydrogel membranes with subsequent deposition from a solution into their outer surface of a reinforcing layer based on polyamide modified with polyvinylpyrrolidone.

У повідомленні описані особливості фізико-механічних властивостей і абсорбційної спроможності гідрогелів, отриманих на основі високоестерифікованого пектину. На основі ряду експериментальних даних продемонстровано взаємозв’язок між цими величинами та зроблена спроба пояснити отримані залежності через морфологію гідрогелю та механізм його формування.

Показано, що органічно-неорганічні гідрофільні композити на основі поліакрилової кислоти (PAA) та полі-N-(2-аміноетил)-3-амінопропілтріметоксисилану (PAPTMS) виявляють покращену здатність до набухання при використанні PAPTMS. Встановлено, що при вмісті PAPTMS 20 % мас. тип дифузії змінюється на Super Case II. Визначено, що термостабільність та індекс термостійкості композитних гідрогелів у порівнянні з РАА є вищими.

В роботі представлені результати дослідження кополімеризації 2-гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП) під дією двохкомпонентних ініціювальних систем феруму (ІІ) сульфат/ініціатор радикального типу.

Наведено результати досліджень утворення полімерної матриці гідрогелю при структуруванні желатину діоксирановими похідними поліоксиетиленгліколів, визначено оптимальні умови їх синтезу та отримано характеристики гідрогелю (ступінь набрякання в різних середовищах, механічні властивості за різних температур) в залежності від типу діоксиранового похідного та співвідношення між форполімерами. Встановлено можливість введення ряду лікарських препаратів до складу гідрогелів та показано, що вивільнення цих препаратів відбувається пролонговано.

 Розглянуто результати насичення спиртовими розчинами гідрогелевих плівок на  основі  кополімерів  полівінілпіролідону  з  полі-2-гідроксіетилметакрилатом.  Досліджено вплив  концентрації  етанолу, яка  найчастіше  використовується  для  виготовлення  ліку- вальних  екстрактів  на  основі  лікарських  трав.  Визначено  також  вплив  умов  підготовки зразків на величину поглинання спирто-водної суміші. 

Наведено  результати  досліджень  утворення  полімерної  матриці  гідрогелю  унаслідок структурування  поліакриламіду  його  реакційноздатним  полімерним  похідним –  полі-N- (гідроксиметил)акриламідом, визначено  зони  оптимальних  умов  синтезу  та  отримано  харак- теристики  гідрогелю  залежно  від  рН-середовища,  концентрації  форполімерів,  співвідно- шення між форполімерами та тривалості синтезу.

Проведено диспергування целюлозного волокна, екстрагованого з відходів листя олійної пальми в «зеленому розчині», одержаному з сечовини та гідроксиду натрію. Для синтезу гідрогелів застосовано реакцію полімеризації з використанням мікрохвилього випромінення. Вплив додавання целюлози визначено внаслідок порівняння ступеня набухання гідрогелю з 0% і 2% целюлози. Показано, що коефіцієнт набухання збільшується за наявності целюлози. За допомогою скануючої електронної мікроскопії доведено, що гідрогель з целюлозою має нерівну поверхню в порівнянні з гідрогелями без неї.

З використанням пектину зі ступенем естерифікації 81,5% у роботі одержано різні зразки пектинів зі ступенями естерифікації 40-70%. Показано, що визначальним фактором для успішного формування гідрогелевих пластин є ступінь естерифікації полісахариду. Встановлено, що гідрогелеві пластини за методом структурування солями кальцію формуються лише на основі пектину зі ступенем естерифікації меншим 70%. Запропоновано метод отримання гідрогелевих пластин на основі пектину зі ступенем естерифікації більшим 70% через введення додаткового гелеутворюючого полімеру альгінату натрію.