GPS

Острови Шпіцберген розташовані в Північному Льодовитому океані, посередині між Норвегією та Північним полюсом. Через це Шпіцберген має низку особливих властивостей, які роблять його цікавим регіоном для вивчення взаємодії між атмосферою, морським льодом і океаном. У цьому дослідженні оцінювались супутникові сигнали трьох ГНСС-пунктів (NABG, NYA2 і NYAL) на острові Шпіцберген у Баренцевому морі. 8 січня 2022 року у вимірюваннях на цих трьох ГНСС-пунктах було помічено ефекти глушіння сигналу.

Запропоновано для задачі локалізації сенсорних мереж використати метод мультилатерації. Ця задача може бути вирішена, якщо кожний нод буде мати у своєму складі GPS приймач. Але такі ноди дорожчі і для мереж різного призначення можна використовувати ноди без наявності GPS. Для таких мереж застосовуються так звані якірні ноди, координати яких відомі. Вони складають деякий відсоток від загальної кількості нодів. Вони використовуються для знаходження координат решти нодів, які входять до складу мережі.

The article describes problems of determining the type and automatic sorting of household waste using mobile computing devices. All of the required hardware and partially software, required for implementation of this service, are already present in modern smartphones.

Мета. Дослідити вплив абсолютної вологості на точність визначення положення пунктів супутникових геодезичних мереж під час спостереження різної тривалості GPS-приймачами. Методика. Вихідними даними для дослідження послужили результати спостережень різної тривалості протягом 50 діб з квітня по жовтень місяць на 17 перманентних станціях Франції та 8 станціях Швейцарії. З цих спостережень сформовано чотири мережі з різною кількістю пунктів (від 8 до 5) та довжинами векторів (середня довжина сторін змінюється від 48,6 км до 5,1 км).

Суматранський землетрус супроводжувався подібними по формі деформаціями на чотирьох деформаційних станціях. Це явище може бути пояснено нестабільним станом геологічного середовища в області майбутнього землетрусу. Необхідно для отримання надійних результатів поряд з даними станцій використовувати дані GPS.

Мета. Метою цього дослідження передбачалося: експериментальне визначення точності координат пунктів геодезичної мережі двочастотними ГНСС-приймачами різних виробників за різних умов спостережень, використовуючи RTK-технології; дослідження можливості під’єднання та отримання фіксованого розв’язку в режимі RTK за наддовгих баз (до 200 км). Методика. Для дослідження точності визначення координат в експериментальних роботах задіяно шість геодезичних бригад, які укомплекто­вувалися шістьма приймачами різних фірм-виробників.

Мета. Мета цієї роботи полягає у дослідженні можливості відновлення міської полігонометричної мережі через використання високоточних супутникових технологій у режимі кінематики реального часу. Методика. Для досягнення поставленої мети задіяно шість геодезичних бригад, які укомплектовувалися шістьма приймачами різних фірм-виробників. Спостереження проводилися як в “статиці”, так і в RTK-режимі, причому, визначення координат пунктів полігонометричної мережі м.

Мета. Мета цієї роботи полягає у дослідженні ефективності застосування супутникових технологій у режимі кінематики реального часу під час виконання робіт з визначення площ земельних ділянок різних розмірів у межах населеного пункту. Методика. Для реалізації цієї мети експериментальних досліджень ми провели супутникові спостереження на пунктах полігонометрії та тріангуляції м. Чернігова та області. Під час проведення досліджень передбачено отримати контрольні значення координат на базових пунктах, починаючи зі статичних спостережень.