Мета. Мета цієї роботи полягає у дослідженні ефективності застосування супутникових технологій у режимі кінематики реального часу під час виконання робіт з визначення площ земельних ділянок різних розмірів у межах населеного пункту. Методика. Для реалізації цієї мети експериментальних досліджень ми провели супутникові спостереження на пунктах полігонометрії та тріангуляції м. Чернігова та області. Під час проведення досліджень передбачено отримати контрольні значення координат на базових пунктах, починаючи зі статичних спостережень. За базові вибрано пункти тріангуляції навколо напрямку Чернігова–Киїнка (KIІN), Яцево (JATS), Глушець (GLUS), на яких спостереження першого дня проводили три бригади в режимі “статика” більше ніж 4 годин. За цей час інші три бригади проводили спостереження на пунктах міської полігонометрії, щоразу починаючи з годинного режиму “Fast-Static” і потім у RTK-режимі. Далі роверні приймачі налаштовувалися на прийом поправок від мережі System.NET. Для цього у контролерах створювали шість проектів, які мали різну конфігурацію. У результаті проведених досліджень ми виконали моделювання об’єктів різної форми та розмірів. Для цього використано мережу міської полігонометрії, а також пункти тріангуляції навколо м. Чернігова, на яких виконували супутникові спостереження. Визначено дев’ять моделей полігонів, площі яких обчислювалися на основі координат, виписаних з Каталога координат і виміряних за допомогою RTK-режиму супутниковими приймачами. Для трансформації та перетворення координат точок застосовано програмно-методичний комплекс, який розробили науковці
Науково-дослідного інституту геодезії та картографії. Результати. Виконані перетворення координат з МСК у СК63 за ключем і формулами, а потім перетворення координат x, y на проекції Гаусса–Крюгера в геодезичні координати B, L за формулами. Для теоретичного визначення площі ділянки еліпсоїда ми скористалися методом числового інтегрування за контуром, що задається геодезичними широтами В та довготами L. З метою зменшення похибок картографічних проекцій у містах ми застосували місцеву систему координат, математичною основою якої є проекція Гаусса–Крюгера зі зміщеним осьовим меридіаном. Зважаючи на те, що спотворення у цьому випадку будуть мінімальними, обчислення площ визначених моделей об’єктів ми виконували за координатами у місцевій системі. Відповідно до нашої програми супутникових спостережень на пунктах полігонометрії та тріангуляції вимірювання проводилося в режимі реального часу за шістьма різними конфігураціями. На основі проведеного аналізу таких досліджень проаналізовані залежності виміряних площ на змодельованих ділянках через визначення координат за допомогою супутникових спостережень, а також проведено оцінку точності таких визначень та зроблений висновок про можливі допустимі величини спотворення площ ділянок у межах границі населеного пункту. Наукова новизна. Дані проведених досліджень вкотре підтверджують ефективність застосування RTK-спостережень та перехід на нову геодезичну основу, створену на базі сучасних вимірювальних GNSS-технологій. Доцільність застосування місцевої системи координат для визначення площ наявне за певних обставин, а саме відомо, що колишні геодезичні мережі та мережі згущення розвивалися з відповідною на той час точністю інструментальної бази. Зрозуміло, що якість тодішніх мереж не може сповна забезпечити точності сьогоднішніх робіт. Проте, за результатами наших досліджень використання пунктів мережі на локальному рівні, як на рівні міської полігонометричної мережі населеного пункту, під час визначення площ об’єктів до 800 га, не викликає сумнівів і задовольняє вимоги точності. Практична значущість. Підвищення точності координатних визначень пов’язане із впровадженням сучасних, поки що, безальтернативних супутникових технологій. Аналіз досліджень підтверджує доцільність застосування місцевої системи координат під час виконання робіт на локальному рівні при площі об’єкта до 1000 га. За необхідності визначення площ об’єктів більших за 1000 га з точністю 50 м2, слід використовувати супутникові методи знімання, які забезпечують похибку визначення координат у межах 0,005–0,020 м.
1. Baranovsjkyj V. D., Trjukhan V. M. Pro cyfrovi metody obchyslennja ploshh velykykh terytorij [On digital methods of calculation areas of large areas]. Visnyk gheodeziji ta kartoghrafiji [Journal of Geodesy and Cartography]. 2005, no. 4, pp. 17–21.
2. Baranovsjkyj V. D. Obchyslennja ta ocinka tochnosti ploshh velykykh terytorij [Calculation and evaluation of the accuracy of the areas of large areas]. Kyjivsjkyj nacionalj-nyj universytet imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2013, pp. 12–36.
3. Baranovs`ky`j V., Karpins`ky`j Yu., Kucher O., Lyashenko A. Topografo-geodezy`chne ta kartografichne zabezpechennya vedennya Derzhavnogo zemel`nogo kadastru. Sy`stemy` koordy`nat ta kartografichni proekciyi [Topographic and geodetic and cartographic software of the State Land Cadastre. The coordinate systems and map projections]. Kyiv, 2009, 92 p.
4. Vynoghradov A. V. Opredelenye ploshhady fyzyches-koj poverkhnosty uchastka po sposobu yteracyj [Deter-mi¬nation of the surface area of the physical site by the method of iterations]. Gheo-Sybyrj. 2009, Novo-sybyrsk: SGhGhA, 2009, T. 1, no. 1, pp. 131–136.
5. Kubakh S. Vplyv stanu gheodezychnoji osnovy na toch-nistj vyznachennja gheometrychnykh parametriv zeme-ljnykh diljanok [The impact of state geodetic framework on the accuracy of geometrical parameters of land plots]. Geodesy, Cartography and Aerial Photography, issue 73, 2010, pp. 69–72.
6. Radov S., Kosoghova O. Vyznachennja ploshh diljanok zem-nogho elipsojida za ploskymy prjamokutnymy koor-dynatamy v proekciji Ghausa [Determining the areas of the earth's ellipsoid for the flat rectangular coordinates in Gauss]. Suchasni dosjaghnennja gheodezychnoji nauky ta vyrobnyctva [Modern achievements in geodetic science and industry]. Lviv, issue II (22), 2011, pp. 112–115.
7. Tereshhuk O. I. Metodyka ta doslidzhennja kinematychnykh vyznachenj koordynat riznymy GNSS-pryjmachamy [Methodology and definitions kinematic study coordinates the various GNSS-receivers] Geodesy, Cartography and Aerial Photography, Lviv Polytechnic Publishing House, issue 80, 2014, pp. 48–61.
8. Tereshhuk O., Nystorjak I. Poperedni rezuljtaty ta analiz GNSS-sposterezhenj na Chernighivshhyni [Preliminary results and analysis of GNSS-observations in Chernihiv]. Suchasni dosjaghnennja gheodezychnoji nauky ta vyrobnyctva [Modern achievements in geodetic science and industry]. issue II (26), 2013, pp. 58–61.
9. Topoghrafo-gheodezychni roboty v systemi koordynat USK-2000 dlja zabezpechennja vedennja Derzhavnogho zemeljnogho kadastru [Topographic surveying work in the system of coordinates USC-2000 for cadastre]. NDIGhK, Kyiv, 2009.
10. Chernyaga P., Kubax S. Perevagy` ta nedoliky` rizny`x sy`stem koordy`nat ta geodezy`chny`x proekcij pid chas vedennya zemel`nogo kadastru [Advantages and disadvantages of different geodetic datums and projections in the land cadaster]. Suchasni dosyagnennya geodezy`chnoyi nauky` ta vy`robny`cztva [Modern achievements in geodetic science and industry]. issue II (20), 2010, Lviv, 2010, pp. 62–66.
11. Instrukciya z topografichnogo znimannya u masshtabax 1:5000, 1:2000, 1:1000 ta 1:500 [Instructions topographic removal in the scale of 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 and 1: 500] (GKNTA – 2.04 – 02 – 98). ofic.vyd. Kyiv: Ukrgheoinform; Ghol. upr. gheodez., kartoghr. Ta kadastru, 1999, 155 p.
12. Dawidowicz K., Krzan G. Accuracy of single receiver static GNSS measurements under conditions of limited satellite availability. Survey Review, 2014, Vol. 46, no. 337.
https://doi.org/10.1179/1752270613Y.0000000082
13. Lamparski J., Światek K. GPS w praktyce geodezyjnej. Wydawnictwo Gall, Katowice, 2007.
14. Seeber G. Satellite Geodesy 2nd completely revised and extended edition. Walter de Gruyter, Berlin New York, 2003, 589 p.