кам'яновугільна смола

Композиційні волокна на основі мезофазного пеку кам‘яновугільної смоли, отриманих методом електроспінінгу

Досліджено можливість використання відходів перероблення вугілля родовища Шубарколь (Казахстан) для отримання таких корисних матеріалів, як вуглецеві волокна. Термічним обробленням кам’яновугільної смоли за 773 К одержано мезофазний пек. Приготовлено спініговий розчин подрібненням мезофазного пеку з додаванням полі(метилметакрилату) як волокноутворюючого матеріалу та 1,2-дихлоретану як розчинника.

Одержання інден-кумаронових смол з легкої фракції кам‘яно-вугільної смоли 3. інден-кумаронові смоли з метакрилатними фрагментами

З використанням легкої фракції кам’яно-вугільної смоли та отриманої на її основі фракції, що википає за температур 423-463 К, з додаванням метилметакрилатy розроблено метод одержання інден-кумаронових смол з метакрилатними фрагментами (CIRM). CIRM отримано за радикальною коолігомеризацією з використанням як ініціатор 2,2’-азобіс(2-метил-пропіонітрилу). Встановлено вплив кількості ініціатора, температури та тривалості реакції на вихід, температуру розм‘якшення та молекулярну масу CIRM. Структуру синтезованих CIRM підтверджено ІЧ- та ЯМР-спектроскопічними дослідженнями.

Одержання інден-кумаронових смол з легкої фракції кам‘яно-вугільної смоли 2. інден-кумаронові смоли з епоксидними групами

З використанням легкої фракції кам‘яновугільної смоли та отриманої на її основі фракції, що википає за температур 423–463 К з додаванням стиролу і гліцидилметакрилату розроблений метод одержання інден-кумаронових смол з епоксидними групами (ІКСЕ). ІКСЕ отримані за радикальною коолігомеризацією з використанням як ініціатор монопероксидної похідної дигліцидилового етеру діоксидифенілпропану (ПО). Вивчена терміна стабільність ПО. Встановлено вплив кількості ініціатора, температури та тривалості реакції на вихід та температуру розм.‘якшення ІКСЕ.

Мезофазні мікросфери після дистиляції та теплооброблення кам'яновугільної смоли

Досліджено утворення мезофазних мікрогранул карбону в пеку, отриманому під час коксування вугілля на сталеплавильному заводі. Пеки отримували за різних температур перегонки (643, 673 і 723 К), після чого їх піддавали термічному обробленню в атмосфері азоту за 723 К протягом 8 год. (T1) або за 703 К протягом 4 год. (Т2). Утворення нової фази підтверджено результатами оптичної мікроскопії з поляризованим фільтром. Встановлено, що зразки після термічного оброблення T1 утворюють рідку дисперсну фазу, відмінну від основної.

Microscopic Study of the Coial Tar Carbonaceous Dispersed Phase

The results are given for studying the coal tar carbonaceous dispersed phase with a number of microscopes of various principles of operation. High trend is shown for the dispersed particles to form stabile aggregates and to adsorb other tar compounds on their surface. The conclusion is made that the selective extraction of the dispersed phase from the coal tar is fundamentally impossible. The well-founded hypothesis is expressed about the technological practicability of the tar dispersed phase aggregates destruction for the quality upgrading of the tar-based products.