каталіз

Встановлено вплив природи металевого дисперсного наповнювача на закономірності полімеризації полівінілпіролідон-метакрилатних композицій в присутності і без домішок сульфату заліза (ІІ). Підтверджено механізм каталізу через комплексоутворення з перенесенням заряду між компонентами вихідної композиції. Встановлена зростаюча активуюча дія металу із зростанням його від‘ємного електрохімічного потенціалу.

Розглянуто рідиннофазне окиснення циклогексану у присутності індивідуальних каталізаторів – хелатних олігомерних комплексів кобальту та міді. Наведено методику синтезу металокомплексних каталізаторів. Проаналізовано вплив комплексоутворювача та лігандів олігомерів на показники процесу окиснення циклогексану.

Розглянуто роль внутрішньо- та міжмолекулярних Н-зв‘язків в механізмах каталізу потрійними гетеробіядерними гетеролігандними комплексами NiII(acac)2∙NaSt(LiSt)∙PhOH, які включають нікель і редокс-неактивний метал Na(Li), в реакціях окиснення етилбензолу молекулярним киснем в -фенілетилгідропероксид. З використанням методу атомно-силової мікроскопії досліджено можливість формування стабільних супрамолекулярних наноструктур на основі потрійного комплексу NiII(acac)2∙NaSt∙PhOH, за допомогою міжмолекулярних Н-зв‘язків.

За допомогою методу АСМ досліджено можливість утворення супрамолекулярних наноструктур на основі гетеролігандних комплексів: Fex(acac)y18C6m(H2O)n, та Fex(acac)y(CTAB)p(H2O)q, або Ni2(OAc)3(acac)L2•2H2O (L2 = MP) внаслідок міжмолекулярних Н-зв‘язків. Отримано дані про формування різних супрамолекулярних наноструктур на основі комплексів нікелю і заліза, які є моделями Ni(Fe)ARD Діоксигеназ. Такі дані можуть бути використані для пояснення механізму різного функціонування цих ферментів.

Створено новий експериментально-розрахунковий метод розрахунку каталітичних перетворювачів для очищення забруднених вуглеводнями газів на основі розкритого уявлення про механізм перебігу гетерогенно-каталітичного процесу, стадії якого описані математичними моделями.

Досліджено вплив кисне- та азотовмісних органічних додатків до каталізатора на склад та співвідношення продуктів окиснення циклогексану. Як додатки використовували широкий спектр азотовмісних та кисневмісних речовин з різною молекулярною масою. Одержані результати проаналізовано з огляду на особливості будови досліджуваних додатків, та імовірності їх взаємодії з каталізатором і проміжними продуктами окиснення з подальшим утворення проміжних комплексів чи асоціатів.

Вивчено механізм каталізу подвійними та потрійними каталітичними системами на основі сполук металу постійної валентності, LiSt та додатків монодентатних лігандів-модифікаторів: диметилформаміду, гексаметилфосфоротриаміду, фенолу в селективному окисненні етилбензолу молекулярним киснем. За допомогою атомно-силової мікроскопії досліджено можливість формування стабільних супрамолекулярних структур наноструктур на основі потрійних систем {LiSt+L2+PhOH} за рахунок міжмолекулярних H-зв‘язків.