Казимир Твардовський

Моральна проблема патріотизму в контексті філософських ідей Казимира Твардовського та Степана Балея

Метою дослідження є залучення філософської спадщини Казимира Твардовського і Степана Балея до концептуального прояснення моральної проблеми патріотизму, з’ясування його природи й моральних меж. У першій частині статті аналізується поняття патріотизму і пропонується його класифікація за типом любові, що лежить в його основі. Інстинктивний патріотизм ґрунтується на безумовній любові (storgḗ) до батьківщини як до матері чи рідного дому.

Ідейна та методологічна спадщина Львівсько-Варшавської школи у фокусі сучасних досліджень українських вчених: стан, проблеми та перспективи. Інтерв'ю з Ольгою Гончаренко та Степаном Іваником

Символічною датою заснування Львівсько-Варшавської школи вважається 15 листопада 1895 року. У цей день молодий Казимир Твардовський (29 років) виступив з першою, вступною, лекцією у Львівському університету, в якому він розпочинає свою академічну діяльність на посаді професора філософії. Його академічна діяльність в цьому університеті продовжуватиметься до 1930 року, тобто до року виходу на пенсію.

Теорія та практика освіти, навчання, виховання у Львівсько-Варшавській школі (Рецензія на монографію Ольга Гончаренко. Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі: монографія. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2018. 476 с.)

У рецензії аналізується зміст монографії Ольги Гончаренко «Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі». Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики.