кінетика

Досліджено кінетику розчинення порошку цементаційної міді в розчинах сульфатної кислоти, що містять йони міді. Визначено, що швидкість розчинення міді підвищується зі збільшенням концентрації кислоти, температури та швидкості перемішування. Встановлено, що швидкість розчинення посилюється зі збільшенням концентрації йонів міді до 0,025 М. Температура та концентрація йонів міді мають більш значний вплив на розчинення мідного порошку. Проведено кінетичний аналіз процесу, і встановлено, що він відповідає псевдо-гомогенній моделі реакцій першого порядку.

Досліджено процес розчинення частинок калій хлориду в апараті з механічним перемішуванням дволопатевою мішалкою та визначено коефіцієнт масовіддачі. Експериментальні результати узагальнено критеріальною залежністю. Підтверджено незалежність коефіцієнта масовіддачі від діаметра твердих частинок. Розглянуто протитечійний процес розчинення калійної солі у двох апаратах з механічним перемішуванням. Розроблено математичну модель для протитечійного розчинення та визначено ефективність даного процесу.

Розглянуто процес парафіноутворення, включаючи особливості будови парафінів, внаслідок фазових переходів при зниженні температури. Розроблено математичні моделі термодинамічних і кінетичних розрахунків фазової рівноваги системи «тверде тіло-рідина». Встановлено, що для зміщення рівноваги «мазут-парафін» до рідини необхідно зменшити відношення активностей твердої і рідкої фаз за допомогою введення в систему речовини з меншим параметром розчинності. Синтезовано додаток рослинного походження для підвищення стійкості і структурно-механічних характеристик мазуту.

Досліджено адсорбційну здатність карбонового порошку з листя туї західної (Thuja щccidentalis) для витіснення хрому(VI) з водних розчинів. Встановлено, що кількість видаленого Cr(VI) залежить від рН, часу встановлення рівноваги, кількості адсорбенту і концентрації Cr(VI). За допомогою методів Фур‘є-спектроскопії, скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії визначено характеристики адсорбенту до і після адсорбції Cr(VI). Одержаним ізотермам адсорбції найбільше відповідає модель Ленгмюра.

Проведено кінетичні та механічні дослідження окиснення 2-піролідинкарбонової кислоти, періодатом натрію (NaIO4) в лужному середовищі в діапазоні температур 303–318 К в присутності каталізатора Os(VIII). Визначено, що реакція є першого порядку відносно Os(VIII) та періодату. Спостерігається позитивний ефект відносно субстрату, тобто 2-піролідинкарбонової кислоти, негативний вплив на [OH-] і незначний вплив Hg(OAc)2 та йонної сили середовища. Встановлено стехіометрію реакції між періодатом натрію та 2-піролідинкарбоновою кислотою в лужному середовищі (2:1).

Для визначення рутенію(III) на мікрорівні застосовано каталітичний ефект хлориду рутенію на зовнішнє перенесення електронів гексаціаноферрату(II) періодатним йоном у водному лужному середовищі. Встановлено оптимальні умови реакції та необхідний час. Лінійна залежність між поглинальною здатністю та концентрацією Ru(III) використана для визначення слідів Ru(III). Показано, що додавання інтерферентних йонів (в концентраціях, до 71 разів вищих за концентрацію Ru) істотно не впливає на каталітичну активність Ru(III) при окисненні гексаціаноферрату(II) періодатним йоном.

Вивчена розчинність дослідних зразків наночастинок Fe3О4 у кислому середовищі (рН = 1,8–5,0 3,0 год.). Наведені кінетичні криві та результати розчинності Fe3О4 спектрофотометричним, гравіметричним та атомно-абсорбційним методами. Встановлено зростання розчинності Fe3О4 зі збільшенням кислотності середовища і часом перебування в ньому. Електронно-мікроскопічними, рентгеноструктурними та ЯМР-дослідженнями встановлено вплив кислого середовища на фізико-хімічний стан поверхні дослідних зразків частинок Fe3О4.

Експериментально доведено, що антоціан краще екстрагується за вищих температур. Встановлено, що найбільший вміст антоціану досягається за рівня рН = 2. Застосовано модель кінетики другого порядку, яка добре узгоджується з експериментальними даними.

Вивчено фізико-хімічні характеристики та кінетику згоряння нафтового коксу або пек-коксу (НК). Визначено, що НK має високий вміст карбону, зв‘язаного карбону та високу теплотворну здатність, і низький вміст сульфуру та золи. Показано, що температура займання НК коливається в межах 764–795 К, пік розкладання 808–875 К та температура вигорання 857–933 К. За допомогою аналізу продуктивності згоряння та реакційної здатності визначено коефіцієнт запалювання, коефіцієнт перетворення, коефіцієнт вигорання та характеристичний коефіцієнт згоряння.