1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 3, 2020
  4. Видалення хрому(vi) з використанням карбонового порошку з листя thuja occidentalis – ізотерми адсорбції та кінетичні дослідження

Видалення хрому(vi) з використанням карбонового порошку з листя thuja occidentalis – ізотерми адсорбції та кінетичні дослідження

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 3
: сс. 362 - 371
https://doi.org/10.23939/chcht14.03.362

Досліджено адсорбційну здатність карбонового порошку з листя туї західної (Thuja щccidentalis) для витіснення хрому(VI) з водних розчинів. Встановлено, що кількість видаленого Cr(VI) залежить від рН, часу встановлення рівноваги, кількості адсорбенту і концентрації Cr(VI). За допомогою методів Фур‘є-спектроскопії, скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії визначено характеристики адсорбенту до і після адсорбції Cr(VI). Одержаним ізотермам адсорбції найбільше відповідає модель Ленгмюра. Згідно кінетичних досліджень, найкращою є модель псевдо-другого порядку. Показана можливість легкої регенерації адсорбенту та його використання для кількох циклів адсорбції/десорбції.

листя Thuja оccidentalis
адсорбція Cr(VI)
Ізотерма адсорбції
кінетика
  1. Djebbar M., Djafri F.: Chem. Chem. Technol., 2018, 12, 272. https://doi.org/10.23939/chcht12.02.272
  2. Mehdipour S., Vatanpour V., Kariminia H.: Desalination, 2015, 362, 84. https://doi.org/10.1016/j.desal.2015.01.030
  3. Skiba E., Kobyłecka J., Wolf W.: Environ. Pollut., 2017, 220B, 882. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2016.10.072
  4. Wu L., Liao L., Lv G. et al.: J. Hazard. Mater., 2013, 254, 277. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2013.03.009
  5. Lv X., Xu J., Jiang G. et al.: J. Colloid Interface Sci., 2012, 369, 460. https://doi.org/10.1016/j.jcis.2011.11.049
  6. Cheng Q., Wang C., Doudrick K., Chan C.: Appl. Catal. B, 2015, 176-177, 740. https://doi.org/10.1016/j.apcatb.2015.04.047
  7. Sharma D., Forster C.: Bioresour. Technol., 1995, 52, 261. https://doi.org/10.1016/0960-8524(95)00035-D
  8. Focardi S., Pepi M., Focardi S.: Microbial Reduction of Hexavalent Chromium as a Mechanism of Detoxification and Possible Bioremediation Applications. [in:] R. Chamy (Ed.), Biodegradation – Life of Science. InTechOpen 2013. https://doi.org/10.5772/56365
  9. Miretzky P., Cirelli A.: J. Hazard. Mater., 2010, 180, 1. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2010.04.060
  10. Hsu N-H., Wang S-L., Liao Y-H. et al.: J. Hazard. Mater., 2009, 171, 1066. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.06.112
  11. Sereshti H., Farahani M., Baghdadi M.: Talanta, 2016, 146, 662. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2015.06.051.
  12. Crisostomo C., Lima F., Dias R. et al.: Water Air Soil Pollut., 2016, 227, 51. https://doi.org/10.1007/s11270-016-2747-9
  13. Teh C., Budiman P., Shak K., Wu T.: Ind. Eng. Chem. Res., 2016, 55, 4363. https://doi.org/10.1021/acs.iecr.5b04703
  14. Kazeminezhad I., Mosivand S.: J. Magn. Magn. Mater., 2017, 422, 84. https://doi.org/10.1016/j.jmmm.2016.08.049
  15. Ronda A., Della Zassa M., Martín-Lara M. et al.: J. Hazard. Mater., 2016, 308, 285. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2016.01.045
  16. Choi K., Lee S.., Ock J. et al.: Nature, 2018, 8, 1438. https://doi.org/10.1038/s41598-018-20017-9
  17. Guo Z., Zhang J., Liu H., Kang Y.: Powder Technol., 2017, 318, 459. https://doi.org/10.1016/j.powtec.2017.06.024
  18. Huang M., Wang Z., Liu S.: J. Environ. Chem. Eng., 2016, 4, 1555. https://doi.org/10.1016/j.jece.2016.02.019
  19. Shashikant M., Trupti Nagendra P.: J. Inst. Eng. India Ser. A, 2015, 96, 237. https://doi.org/10.1007/s40030-015-0124-0
  20.  Song D., Pan K., Tariq A. et al.: PLoS One, 2016, 11(12), e0167037. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0167037.
  21. Kumar M., Tamilarasan R.: Arabian J. Chem., 2013, 10, S1567. https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2013.05.025
  22. Hsu N-H., Wang S-L., Liao Y-H. et al.: J. Hazard. Mater., 2009, 171, 1066. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.06.112
  23. Yang J., Yu M., Chen W.: J. Ind. Eng. Chem., 2015, 21, 414. https://doi.org/10.1016/j.jiec.2014.02.054
  24. Gueye M., Richardson Y., Kafack F., Blin J.: J. Environ. Chem. Eng., 2014, 2, 273. https://doi.org/10.1016/j.jece.2013.12.014
  25. Cronje K., Chetty K., Carsky M. et al.: Desalination, 2011, 275, 276. https://doi.org/10.1016/j.desal.2011.03.019
  26. Oliveira R., Hammer P., Guibal E. et al.: Chem. Eng. J., 2014, 239, 381. https://doi.org/10.1016/j.cej.2013.11.042
  27. The Gymnosperm Database 2018. https://www.conifers.org/cu/Thuja_occidentalis.php
  28. Singanan M., Peters E.: J. Environ. Chem. Eng., 2013, 1, 884. https://doi.org/10.1016/j.jece.2013.07.030
  29. Singanan M.: Science Asia, 2011, 37, 115. https://doi.org/10.2306/scienceasia1513-1874.2011.37.115
  30. Mengistie A., Siva Rao T., Prasada Rao A.: Global J. Sci. Frontier Res. Chem., 2012, 12, 5.
  31. Esposito A., Pagnanelli F., Lodi A. et al.: Hydrometallurgy, 2001, 60, 129. https://doi.org/10.1016/S0304-386X(00)00195-X
  32. Liu C., Liang X., Liu J. et al.: J. Colloid Interface Sci., 2017, 488, 294. https://doi.org/10.1016/j.jcis.2016.11.013
  33. Srivastava V., Mall I., Mishra I.: J. Hazard. Mater., 2006, B134, 257. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2005.11.052
  34. Hsua N-H., Wanga S-L., Liaoa Y-H. et al.: J. Hazard. Mater., 2009, 171, 1066. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.06.112
  35. Rangabhashiyam S., Selvaraju N.: J. Mol. Liq., 2017, 207, 39. https://doi.org/10.1016/j.molliq.2015.03.018
  36. Huang C-P., Wu M-H.: Water Res., 1977, 11, 673. https://doi.org/10.1016/0043-1354(77)90106-3
  37. Hamadi N., Chen X., Farid M., Lu M.: Chem. Eng. J., 2001, 84, 95. https://doi.org/10.1016/S1385-8947(01)00194-2
  38. GuptaV., Ali I., SalehT. et al.: Environ. Sci. Pollut. Res., 2013, 20, 1261. https://doi.org/10.1007/s11356-012-0950-9
  39. Rai M., Shahi G., Meena V. et al.: Res. Efficient Technol., 2016, 2, S63. https://doi.org/10.1016/j.reffit.2016.11.011
  40. Langmuir I.: J. Am. Chem. Soc., 1918, 40, 1361. https://doi.org/10.1021/ja02242a004
  41. Frendlich H.: J. Phys. Chem., 1906, 57, 385.
  42. Sujitha R., Ravindhranath K.: J. Fluorine Chem., 2017, 193, 58. https://doi.org/10.1016/j.jfluchem.2016.11.013
  43. Masoud M., El-Saraf W., Abdel-Halim A. et al.: Arabian J. Chem., 2016, 9, S1590. https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2012.04.028
  44. Kilic M., Apaydin-Varol E., Pütün A.: J. Hazard. Mater., 2011, 189, 397. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2011.02.051
  45. Dundar M., Nuhoglu C., Nuhoglu Y.: J. Hazard. Mater., 2008, 151, 86. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2007.05.055
  46. Huang H., Tang L., Wu C.: Environ. Sci. Technol., 2003, 37, 4463. https://doi.org/10.1021/es034193c
  47. Abdel Ghani N., Hegazy A., El-Chaghaby G.: Int. J. Environ. Sci. Technol., 2009, 6, 243. https://doi.org/10.1007/BF03327628
  48. Chen Y., An D., Sun S. et al.: Materials, 2018, 11, 269. https://doi.org/10.3390/ma11020269
  49. Abdolali A., Ngo H., Guo W. et al.: Bioresour. Technol., 2015, 193, 477. https://doi.org/10.1016/j.biortech.2015.06.123
  50. Selvi K., Pattabi S., Kaadirvelu K.K.: Bioresour. Technol., 2001, 80, 87. https://doi.org/10.1016/S0960-8524(01)00068-2
  51. Anandkumar J., Mandal B.: J. Hazard. Mater., 2009, 168, 633. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.02.136
  52. Garg U., Kaur M., Garg V., Sud D.: J. Hazard. Mater., 2007, 140, 60. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2006.06.056
  53. Aloma I., Rodriguez I., Calero M., Blazquez G.: Desalin. Water Treat., 2014, 52, 5912. https://doi.org/10.1080/19443994.2013.812521
  54. Dakiky M., Khamis M., Manassra A., Mereb M.: Adv. Environ. Res., 2002, 6, 533. https://doi.org/10.1016/S1093-0191(01)00079-X
  55. Rangabhashiyam S., Anu N., Selvaraju N.: Res. J. Chem. Environ, 2014, 18, 30.