Досліджено вплив природи металовмісних полімер-силікатних наповнювачів на морфологію, поверхневу твердсть, теплостійкість за Віка та пружно-пластичні властивості ПВХ пластикатів. Встановлено вплив полімер-силікатних наповнювачів на фізико-механічні, теплофізичні властивості та умови спрямованого регулювання технологічних та експлуатаційних властивостей модифікованих композитів.
Основними методами фізичного модифікування ПВХ матеріалів є їх суміщення з іншими полімерами, зокрема полістирольними пластиками, і створення полімерних (нано) композитів, що містять металеві та силікатні наповнювачі. Модифікування полівінілхлориду полістирольним пластиком призводить до отримання матеріалів із зниженим ступенем вивільнення пластифікатора, регульованими пружно-пластичними характеристиками та підвищеними фізико - механічними і термічними властивостями.
Встановлено, що під дією акустичних коливань ультразвукового (УЗ) діапазону швидкість сорбції йонів Арґентуму та статична ємність клиноптилоліту значно вищі, ніж для вихідного природного цеоліту. Попереднє активування цеоліту за температури 350 °С дає змогу збільшити вміст йонів Арґентуму. Збільшення як потужності УЗ- випромінювання, так і температури модифікування дає змоги досягнути збільшення статичної ємності цеоліту. Показано, що процес модифікування клиноптилоліту відбувається здебільшого у перехідній області.
Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. З результатів проведених досліджень виявлено, що рівноважне водопоглинання для поліестерних композитів встановлюється впродовж 7-14 діб. Водопоглинання немодифікованого поліестерного матеріалу становить близько 1,5 %.
Встановлено можливість отримання керамічних порошків форстеритового складу, модифікованих іонами Сr3+, Y3+ та Zr4+. Методом РФА встановлено фазовий склад порошків. Досліджено, що введення іонів-модифікаторівв склад гелеутворюючого розчину приводить до структурних змін, які дають змогу отримати монофазний порошок із високим ступенем кристалічності. Визначено параметри кристалічної структури синтезованих порошків. Встановлено утворення твердих розчинів заміщення. Розроблено технологічні особливості синтезу модифікованих форстеритових порошків золь-гель методом і кераміки на їхній основі.
The effect of polystyrene modifier and diesterphthalic plasticizer nature on wettability of PVC by plasticizer and degree of its migration from the volume of the material is established. Встановлено вплив природи полістрольного модифікатора і диестерфталатного пластифікатора на змочуваність полівінілхлориду пластифікатором та ступінь його мігрування з об’єму матеріалу.
The deformation properties of polypropylene modified by highly dispersed magnesium hydrosilicate are researched. It was established that the part of elastic deformation decreases with increasing of silicate filler content and the part of highly elastic and plastic deformation – increases. This fact indicates the formation of physically structured polymer composition material. Досліджено деформаційні властивості поліпропілену, модифікованого високодис- персним магнію гідросилікатом.
In the article the influence of the concentration factors, the nature of the metal chloride and polyvinylpyrolidone content on the regularities of receiving the modified silicates of metals is ascertained. The conditions and rational technological parameters of compatible deposition of water-soluble silicates and polymers under the influence of metal chlorides are determined. Встановлений вплив концентраційних чинників, природи хлориду металу, вмісту полівінілпіролідону на закономірності одержання модифікованих силікатів металів.
The influence of component composition and nature of plasticizer on the nature of intermolecular interactions in the system polyvinyl chloride - polystyrene - diesterphtalate and optical properties of polymer solutions is ascertained. The influence of intermolecular interactions on the compatibility parameter between macromolecules is revealed. Встановлений вплив компонентного складу і природи пластифікатора на характер міжмолекулярних взаємодій у системі полівінілхлорид – полістирол – діестерфталат та оптичні характеристики розчинів полімерів.
За результатами віскозиметричних та реологічних досліджень встановлено вплив
природи полістирольного модифікатора (суспензійний та удароміцний полістирол) на
характеристичну в’язкість розчинів полівінілхлориду у діоктилфталаті. Виявлено
вплив полістирольного модифікатора на реологічні параметри, зокрема індекс течії,
границю текучості та кесонову в’язкість полівінілхлоридних пластикатів до і після
стадії желювання матеріалу. Досліджено зміну показника текучості розтопу
полівінілхлоридних пластикатів залежно від вмісту полістирольного модифікатора та