модифікація

Властивості наповнених  полімерних композицій значною мірою залежать від природи і поверхневих властивостей наповнювачів, зокрема, базальтового волокна. Вперше показана можливість модифікації поверхні базальтового волокна комерційним полігексаметиленгуанідингідрохлоридом та некомерційними полідіетиленаміногуанідинами - апретами. Встановлена залежність крайового кута змочування та адгезійної міцності в системі "термопласт - волокно" від типу апрету. Визначено оптимальний тип апрету- полідіетиленаміногуанідин-карбонат.

Встановлено, що під дією акустичних коливань ультразвукового (УЗ) діапазону швидкість сорбції йонів Арґентуму та статична ємність клиноптилоліту значно вищі, ніж для вихідного природного цеоліту. Попереднє активування цеоліту за температури 350 °С дає змогу збільшити вміст йонів Арґентуму. Збільшення як потужності УЗ- випромінювання, так і температури модифікування дає змоги досягнути збільшення статичної ємності цеоліту. Показано, що процес модифікування клиноптилоліту відбувається здебільшого у перехідній області.

Сьогодні існує проблема раціонального використання побічних продуктів процесу коксування вугілля, яку частково можна  вирішити одержанням на їхній основі різноманітних полімерних матеріалів. Це пов’язано з присутністю в даному виді сировини цінних реакційноздатних речовин (інден, кумарон, стирол та ін.). При цьому важливим аспектом є сфера застосування отримуваних полімерів.

Представлено результати досліджень модифікації органічної маси просочувального пеку кам’яновугільною смолою низького ступеня піролізованості. Вивчено процеси, які формують експлуатаційні властивості пеку в технології просочення графітованих електродів. Встановлено особливості впливу модифікуючої добавки на якісні характеристики пеку і його груповий склад. Даний технологічний підхід дає можливість інтенсифікувати процес просочення заготовок для графітованних електродів.

Досліджено взаємозв‘язок фізико-механічних та технологічних характеристик новостворених нанокомпозитів на основі суміші ПП/ПА-6 з модифікованим за допомогою ПВП монтморилонітом. Показано суттєвий вплив поліаміду, який модифікований інтеркальованим за допомогою ПВП монтморилонітом, на технологічні, фізико-механічні властивості та теплостійкість поліпропілену. Встановлено, що показник текучості розплаву одержаних композитів збільшується більше, ніж у 2 рази, у порівнянні з чистим ПП.

Встановлено вплив полімерного модифікатора (полівінілхлориду) та дрібнодисперсного неорганічного наповнювача на пружно-деформаційні та теплофізичні властивості поліестерних матеріалів. Виявлено зміну модуля деформації, модуля пружності, модуля високоеластичності, поверхневої твердості, теплостійкості за Віка і технологічної усадки модифікованих поліестерних композитів, наповнених кальцію карбонатом і алюмінію оксидом.

У наш час ефективним засобом підвищення довговічності дорожніх покриттів
вважають застосування бітумів, модифікованих епоксидними сполуками. Враховуючи
доволі велику тривалість модифікації дорожніх бітумів епоксидом ріпакової олії (ЕРО),
ми вивчали процеси модифікації бітумів з використанням ультразвукової кавітації. Для
досліджень використовували дорожній бітум, модифікований епоксидом ріпакової олії з
використанням кавітації та без неї. Кавітацію у процесах модифікації дорожніх бітумів
використовували для зменшення тривалості модифікації.

Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. З результатів проведених досліджень виявлено, що рівноважне водопоглинання для поліестерних композитів встановлюється впродовж 7-14 діб. Водопоглинання немодифікованого поліестерного матеріалу становить близько 1,5 %.

Синтезовано блокований макродіізоціанат (МДІ) на основі гідроксилвмісного  олігодієну та блокуючого агенту - п-хінондіоксиму. Досліджено вплив модифікатору – блокованого МДІ, на фізико-механічні характеристики та структурні особливості композиційних матеріалів, отриманих на основі дисперсної гумової крихти та гідроксилвмісного кополімеру етилену з вінілацетатом. Визначено ефективні концентрації блокованого МДІ та його вплив на механічні та деформаційні характеристикиі полімерних композиційних матеріалів.