модифікація

Polylactide composite materials with organic filler-modifier starch, inorganic filler -calcium carbonate and plasticizer - epoxidized soybean oil for 3D printing have been developed. On the basis of the modular deformation method of calculation the elastic-plastic and deformation properties of the developed modified polylactide materials are determined. The change of modulus of deformation, modulus of elasticity, modulus of high elasticity depending on the composition of the composite is revealed.

Досліджено можливість використання гумату калію як інгібітора технологічного старіння окисненого нафтового бітуму. Для порівняння відібрано зразки гумату калію, що одержували з різної сировини, зокрема торфу та леонардиту. Проведено розрахунок коефіцієнтів старіння та досліджено експлуатаційні властивості модифікованого бітуму як в’яжучого матеріалу для гарячих асфальтобетонних сумішей. Встановлено, що додавання до окисненого нафтового бітуму 3.0 % мас.

Проаналізовано сфери використання природного клиноптилоліту. Зроблено акцент на його застосуванні в технологіях води та в медичній практиці. Наведено результати дослідження дегідратації клиноптилоліту за різних температур. Встановлено вплив температури активації клиноптилоліту на його сорбційну ємність щодо іонів срібла. Досліджено вплив модифікування іонами та високодисперсним частинками срібла на сорбційну здатність різних фракцій цеоліту щодо води.

Виявлено особливості одержання і модифікування Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів. Встановлено вплив полістирольних модифікаторів (суспензійного і удароміцного полістиролу) та дрібнодисперсних Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів на процес желювання, характер кривих течії, реологічні характеристики: індекс течії і границю текучості, а також на термостабільність, поверхневу твердість і число пружності пластифікованого полівінілхлориду

Запропоновано модифікування бітумного в’яжучого екологічною епоксидованою ріпаковою олією (BERO) в присутності ініціатора (затверджувача). Як ініціатор використано адипінову кислоту (АА), малеїновий ангідрид (МА) та поліетиленполіамін (PEPA). Встановлено вплив температури модифікування та співвідношення ініціатор : епоксид ріпакової олії (ERO) : бітум, а також природи ініціатора на властивості модифікованого бітуму. Оцінено такі якісні показники бітуму, як температура розм’якшення, пенетрація, дуктильність та адгезія до скла.

Розроблена технологія отримання монтморилоніту, модифікованого поліоніонами. Було показано, що макромолекули полімерної четвертинної амонієвої солі інтеркалюють в міжкристалічний простір монтморилоніту, що супроводжується збільшенням міжшарових відстаней з 1,08 до 1,67 нм. Запропоновано метод синтезу монтморилоніту, модифікованого поліоніонами.

Властивості наповнених  полімерних композицій значною мірою залежать від природи і поверхневих властивостей наповнювачів, зокрема, базальтового волокна. Вперше показана можливість модифікації поверхні базальтового волокна комерційним полігексаметиленгуанідингідрохлоридом та некомерційними полідіетиленаміногуанідинами - апретами. Встановлена залежність крайового кута змочування та адгезійної міцності в системі "термопласт - волокно" від типу апрету. Визначено оптимальний тип апрету- полідіетиленаміногуанідин-карбонат.

Встановлено, що під дією акустичних коливань ультразвукового (УЗ) діапазону швидкість сорбції йонів Арґентуму та статична ємність клиноптилоліту значно вищі, ніж для вихідного природного цеоліту. Попереднє активування цеоліту за температури 350 °С дає змогу збільшити вміст йонів Арґентуму. Збільшення як потужності УЗ- випромінювання, так і температури модифікування дає змоги досягнути збільшення статичної ємності цеоліту. Показано, що процес модифікування клиноптилоліту відбувається здебільшого у перехідній області.