Вивчено реакцію хімічної модифікації епоксидної смоли ЕД-20 гідропероксидом ізопропілбензолу. Встановлено вплив тривалості процесу на протікання реакції між смолою та гідропероксидом. Вивчена можливість використання синтезованого продукту, як компоненту в процесах структурування епокси-олігоестерних композицій із застосуванням різних за природою затверджувачів.
Досліджено модифікуючу дію полівінілпіролідону (ПІВП) на морфологічні особливості порошку магнію гідросилікату. Вивчено механізм модифікування ПВП, який залежить від способу його введення в систему. Найбільш ефективний спосіб модифікування спостерігається під час сумісного осадження рідких компонентів системи і ПВП.
Проведено фізичне модифікування полівінілхлоридних пластикатів, яке включає попереднє розчинення полістирольного модифікатора в диестерфталатному пластифікаторі з подальшим суміщенням з дисперсним полівінілхлоридом. Встановлено і обґрунтовано вплив природи полістирольного модифікатора і диестерфталатного пластифікатора на змочуваність полівінілхлориду пластифікатором, ступінь його мігрування з об’єму матеріалу, а також на пружно-пластичні, міцністні та теплофізичні властивості модифікованих матеріалів.
За допомогою ІЧ- та ЯМР (1Н та 13С) спектроскопічних досліджень охарактеризовано будову функціональних олігомерів, отриманих на основі новолачного феноло-формальдегідного та полігліцидилфеноло-формальдегідного олігомерів. Структура модифікованих феноло-формальдегідних олігомерів доведена присутністю смуг поглинання та протонних зсувів, що віповідають фурановому кільцю, метакриловому фрагменту, пероксидним, гідроксильним та фенольним групам.
Встановлено вплив природи, концентрації і способу введення полімерного модифікатора (полівініловий сприт та полівінілпіролідон) та природи хлориду металу на фізико-хімічні закономірності процесу одержання модифікованих металовмісних полімер-силікатних матеріалів, на їх морфологію та властивості. На підставі інструментальних досліджень встановлено, що процес одержання металовмісних полімер-силікатних матеріалів супроводжується міжмолекулярними взаємодіями між активними силікатними групами та функційними групами полімерного модифікатора.
Методом піролітичної мас-спектрометрії (ПМС) досліджено процеси термодеструкції вторинного поліетилену (ВПЕ), модифікованого гексаметилентетраміном (ГМТА). Введення порошкоподібного ГМТА в полімерну матрицю на основі ВПЕ з метою його механо-хімічної модифікації призводить до структурних змін полімеру-матриці, утворення поперечних хімічних зв’язків між макромолекулами ВПЕ за участю йонних фрагментів розкладу ГМТА, збільшення вмісту гель-фракції композицій, при підвищенні в них вмісту ГМТА