мислення

У рецензії розглянуто монографію українського дослідника В. Козловського “Кантова антропологія”. Автор монографії здійснює глибокий і фундаментальний аналіз антропологічної тематики німецького філософа Імануеля Канта. У монографії представлено оригінальний підхід до відкриття візії людини у філософії І. Канта не лише у творах присвячених природі та сутності людини. Український дослідник загалом відкриває усі можливі моделі людини явно чи приховано представлені у тематично відмінних філософських працях І. Канта.

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.

The development of logical knowledge in Ukraine is based on the work of Professor of
the Kyiv-Mohylyanska Academy, a well-known figure in the Ukrainian spiritual culture of the
late XVII – first half of the XVIII century. The structure, problems and terminology of the
course “Logic” by F. Prokopovich are analyzed.

Проаналізовано філософсько-антропологічні позиції Декарта та Паскаля у контексті гострих проблем сучасної філософської антропології. Автори висловлюють переконання в тому, що їхні ідеї дають змогу краще зрозуміти сутність сучасної антропологічної кризи та осмислити можливі способи протистояння сучасним тенденціям перетворення людини на постлюдину. Використано методи компаративістики та історико-філософської аналітики. Перспективи подальшого дослідження теми пов’язані з поглибленим вивченням зав’язків людського організму з духовними явищами і процесами.

The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal 

Due to the current social transformation, the overall processes of globalization research focus shifted to the phenomena that has not made a scientific interest. In particular, the scope of lawmaking is now marked by a philosophical approach to the study of actual problems. For a comprehensive consideration of any and all legal phenomena are important characteristics of their individually oriented.