мистецтво

ТВОРЧА СПАДЩИНА АНТОНА ПОПЕЛЯ ЯК ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ МИТЦІВ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ І ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ АРХІТЕКТОРІВ І ДИЗАЙНЕРІВ

Ця стаття є спробою поглянути на творчість видатного скульптора Антона Попеля крізь призму різноманіття контроверсійних проявів у творах художників ХХ – початку ХХІ століття. Аналізуються явища, що відбуваються в мистецтві сьогодні. Характеризується урбаністичний живопис, який народжується там, де місто надихає художника, що має значний енергетичний потенціал. У статті звертається увага на глибоку потребу активної популяризації цілісної картини українського мистецтва та культури, всебічного розуміння процесів, що формують сьогодні професійні знання майбутніх архітекторів та дизайнерів.

Determining the Importance of Factors in the Selection of Immersive Technology for Artworks Reproduction

This article explores the peculiarities of using immersive technologies in art. This sphere of human activity is not separated from all the changes that take place in the process of social informatization. As it is stated in the paper, the main information technologies that are commonly used by most art institutions and artists today are augmented reality and virtual reality, which offer a wide range of opportunities to implement their ideas. As for artworks presented in the form of paintings and exhibits, the use of augmented reality prevails here.

Критичне дослідження поглядів Роджера Скрутона на фотографію

Метою статті є критичне дослідження аргументів Роджера Скрутона щодо неможливості визнання фотографії мистецтвом через її механічний характер. Філософ стверджує, що фотографія є лише репродукцією реальності, яка не містить творчої інтенціональності, характерної для традиційних мистецьких форм, як-от живопис чи театр. У роботі здійснено аналіз поглядів дослідника у контексті сучасних філософських дискусій про природу мистецтва та фотографії. Методологія дослідження передбачає порівняльний аналіз ідей Р. Скрутона, а також філософів Стенлі Кавела, Кендала Волтона і Жана Бодріяра.

Антропологічно-соціальний вимір філософії: передмова та переклад есе «Субстанційне та функціональне розуміння філософії» Лешека Колаковського

Це український переклад есе “Субстанційне та функціональне визначення філософії” відомого польського мислителя, дослідника та критика марксизму, епістемолога, Лешека Колаковського. У ньому розглядається природа філософії, її призначення та функції, які вона виконує, як у житті окремої людини, так і в суспільному чи колективному житті. Відтак, автор розглядає різні визначення філософії з різних позицій: сцієнтичної, трансцендентальної, традиційної та функціональної. Остання є основною, бо її притримується Лешек Колаковський. Філософія є природним явищем у житті людини та людських спільнот.

Ф. КІЗЛЕР ТА ПОШУКИ ШЛЯХІВ ТВОРЕННЯ ПРОСТОРУ В АРХІТЕКТУРІ ХХ СТ.

Розглядаються зміни в парадигмі творення і розуміння мистецтва та архітектури у ХХ столітті, а також шлях становлення видатного філософа, архітектора та дизайнера Фредеріка Кізлера та його вплив на просторові експерименти.

АНАЛІЗ ЖАНРОВОЇ ПАЛІТРИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Ф.КІЗЛЕРА

Мистецтво Кізлера не базувалося на теорії форми, кольору та засобів; його мистецтво не було політичним інструментом для коментування стану суспільства, і він не вважав його мистецтвом продуктом наукового процесу, результатом, який містив абсолютну істину. Він вважав, що його мистецтво відкриває істину, яку наука не може побачити, і ця правда є ключем до “стрижневого” існування. Він вважав, що на його процес і його ритуал напали оманливі вірування інших.

МИСТЕЦТВО МАЙДАНУ ЯК ДЖЕРЕЛО НАПОВНЕННЯ МУЗЕЮ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

У статті здійснено спробу проаналізувати окремі художні проекти, створені під час Майдану: щитопис, Страйк Плакат, Барбакан. Увагу акцентовано на закономірностях між цими мистецькими виявами та ідеєю створення абсолютного нового меморіального комплексу, який включатиме місця пам`яті та музей Революції Гідності. Усі ці мистецькі ініціативи розглянуто як джерела наповнення нового музею.

ТВОРЧИЙ ВНЕСОК АРХІТЕКТОРА ВЛАДИСЛАВА САДЛОВСЬКОГО У РОЗВИТОК ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ШКОЛИ

Висвітлено аспекти архітектурно-художньої творчості професора архітектури Владислава Садловського, а також його внесок у архітектурну спадщину Львова періоду сецесії. Проаналізовано архівні навчальні програми архітектурної школи згаданого періоду, художні дисципліни та методи їх викладання.

МОЯ ПРОФЕСІЯ СТАЛА МОЇМ ЖИТТЯМ

У статті стисло охарактеризовано художньо-реставраційну діяльність викладача кафедри "Архітектури та реставрації",Національного університету "Львівська політехніка" Шиха Ореста Івановича. Висвітлено результати багатовікової педагогічної практики та його творчого доробку,  діяльність якого спрямована на розвиток фахової дисципліни при кафедрі "АТР".