плазма

За допомогою контактної нерівноважної низькотемпературної плазми одержані наночастинки срібла (AgНЧ) із застосуванням полівінілпіролідону (ПВП) як стабілізуючого агенту. Вивчено вплив концентрації ПВП на ефективність формування наночастинок срібла, їх середній розмір та стабільність. Встановлено, що одержані наночастинки срібла проявляють антибактеріальну активність проти двох штамів грам-бактерій. Одержано композитні гранули (AgНЧ-альгінат) з різною концентрацією ПВП для очищення води.

У  статті  досліджено  вплив  умов  проведення  синтезу  на  намагніченість  насичення  та коерцитивну  силу NiCo  феритів,  які  були  отримані  під  дією  низькотемпературної контактної нерівноважної плазми (КНП). Основними впливовими факторами є початковий рН розчину, температура обробки та тривалість плазмової обробки. Математичні рівняння адекватно  описують  отримані  залежності.  Результати  показали,  що  рН  реакційного середовища  є  параметром,  який  найбільше  впливає  на  магнітний  гістерезис  для  зразків, отриманих при обробці КНП.

The effect of gas rate on the plasma discharge stability and energy values of hydrogen sulfide decomposition has been established in plasma chemical reactor. Processes taking place in a swirling flow of hydrogen sulfide during its plasmolysis have been analyzed. Plasmotrone basic hydrodynamic model has been suggested.

Вивчена ефективність застосування Н-клиноптилоліту як адсорбенту для твердофазної екстракції (ТФЕ) бупропіону з плазми та сечі з використанням високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Досліджено залежність сорбції бупропіону Н-клиноптилолітом від розміру зерен фракції та рН середовища. Розроблено умови підготовки сорбенту, підібрано розчинники для кондиціонування сорбенту, а також підібрано оптимальний елюент для екстракції бупропіону з Н-клиноптилоліту.

У роботі запропоновано методику розрахунку параметрів плазми при різних співвідношеннях компонентів, що її утворюють, з урахуванням того, що плазмовий струмінь є не тільки джерелом теплової енергії, а й складовою частиною вихідної реакційної суміші для проведення різних хімічних та фізичних перетворень, зокрема, пов'язаних з переробкою твердих відходів різного походження. Як приклад застосування методики розглядається процес пароповітряної плазмової конверсії вуглецю.