В роботі представлені результати дослідження кополімеризації 2-гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП) під дією двохкомпонентних ініціювальних систем феруму (ІІ) сульфат/ініціатор радикального типу.
Досліджено реакції гідросилювання 2,4,6,8-тетрагідро-2,4,6,8-тетраметилциклотетрасилоксана (D4H) з 2,2,3,3,4,4,5,5-октафлуоропентил акрилатом у співвідношенні 1:4,2 в присутності платинового каталізатора и одержано відповідний адукт (D4R). В присутності безводного гідроксиду калию проведено полімеризацію D4R, внаслідок чого отримано відповідний комб-полімер з бічними групами 2,2,3,3,4,4,5,5-октафлуоропентил пропіонату.
Проведено «зелену» полімеризацію вінілацетату новим методом, який полягає у використанні глини під назвою Maghnite-Na+ як екологічного, нетоксичного, недорогого каталізатора, що регенерується простою фільтрацією. За допомогою рентгенівської дифракції та скануючої електронної мікроскопії доведено, що Maghnite-Na+ можна отримувати катіонним обробленням (натрієм) сирої глини maghnite. Показано, що такий каталізатор є ефективною альтернативою токсичним каталізаторам пероксид бензоїлу та азобісізобутиронітрилу, які в основному використовуються для синтезу полівінілацетату (ПВА).
Диметакриловані триблок-кополімери PLA-PEG-PLA полілактиду (PLA) і поліетиленгліколю (PEG) синтезовані внаслідок одностадійної катіонної полімеризації в масі лактиду в присутності PEG з різними молекулярними масами. Мaghnite-H+, кислотна монтмориллонитова глина, використана як твердий нетоксичний каталізатор. За допомогою 1Н ЯМР і ДСК проведено аналіз одержаного диметакрилатного сополімеру.
Досліджено кінетику полімеризації 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном у тонкому шарі. Встановлені залежності конверсії полімеризації ГЕМА з ПВП у масі та в розчиннику. Побудовані екзотерми реакції (ко)полімеризації в масі. Визначено порядок реакції за ініціатором, мономером і полімером та виведена математична залежність сумарної швидкості прищепленої кополімеризації ГЕМА до ПВП. Визначено залежність кількості ПВП, що приймає участь у реакції прищепленої полімеризації від його концентраціїв композиції, природи та концентрації ініціатора і температури процесу.
Гідрогелі є одним з перспективних класів полімерних систем, які охоплюють численні біомедичні і фармацевтичні застосування. Гідрогелі стали дуже популярні завдяки своїм унікальним властивостям, таким як високий вміст води, м'якість, еластичність та біосумісність. Натуральні і синтетичні гідрофільні полімери можуть бути фізично або хімічно зшиті для отримання гідрогелей. Їх схожість з живою тканиною відкриває багато можливостей для застосування в біомедичних областях.
Графт-кополімери на основі ксантанової камеді (КМК) та прищеплених
синтетичних ланцюгів різної природи синтезовано полімеризацією, ініційованою RedOx
системами сіль церію – КМК, сіль феруму – КМК. Досліджено кінетичні параметри
перебігу процесу полімеризації. Досліджено структурні, реологічні, плівкоутворювальні
властивості одержаних кополімерів, а також ефективність використання одержаних
кополімерів як носіїв антимікробних препаратів. Graft copolymers based on xanthan gum and synthetic graft chains of different nature