Сьогодні отримання екологічно чистих деревинних композиційних матеріалів є одним із головних завдань. Карбамідо-, феноло- і меламіноформальдегідні смоли, які використовують сьогодні, шкідливі для організму людини і мають тривалу дію. Тому заміна цих та інших смол безпечними в’яжучими речовинами є однією з головних проблем.
Розроблені полімерні композиційні матеріали (ПКМ) триботехнічного призначення з високим рівнем фізико-механічних та теплофізичних властивостей на основі ароматичного поліаміду та силікагелю. Визначені закономірності, які описують вплив вмісту наповнювача у ПКМ на коефіцієнт тертя, температуру на поверхні тертя та інтенсивність лінійного зношування пари тертя ПКМ-сталь. Встановлено, що оптимальним вмістом силікагелю у полімерній матриці є 10 % мас. Проведені дослідження морфології сталевої поверхні тертя після фрикційної взаємодії з ПКМ на основі ароматичного поліаміду і силікагелю.
Вперше досліджено можливість модифікування дисперсних мінеральних наповнювачів .(крейди та магнію гідроксиду) погонами дезодорації, що містять жирні кислоти, одержані під час рафінації соняшникової олії, для створення наповнених полімерних композитів. Виявле- но підвищення границі міцності композитів на основі ПВХ під час розтягування, приріст міцності досягає майже 50 %, відповідно збільшуються показники їх відносного видовження.
Одержані і досліджені полімерні нелінійно-оптичні (НЛО) матеріали на основі 3,7,3',4'-тетрагідроксифлавону і ДГЕБА у вигляді тонких плівок. Визначено, що залежність значень макроскопічних нелінійно-оптичних сприйнятливостей (χ(2)) допованих полімерних плівок від концентрації хромофору має екстремальний характер. Максимальне значення χ(2) становить 6,11 пм/В за концентрації допанту 20 % мас.
У харчовій промисловості та закладах громадського харчування України утворюється досить велика кількість олії, яка використовувалась під час обсмажування різноманітної харчової сировини та приготування страв, наприклад овочів та риби під час виготовлення консервів, приготування картоплі фрі, пампухів, чебуреків тощо.
Розроблено склади і синтезовано легкотопке скло в системі PbO-ZnO-B2O3 та Na2O-P2O5-MoO3. Встановлено вплив хімічного складу скла на температуру розмʼякшення і зміну зовнішнього вигляду під час нагрівання. Одержано полімерний композиційний матеріал на основі поліпропілену з різним вмістом наповнювача – порошку скла. Визначено теплофізичні властивості композитів. Введення до складу поліпропілену порошку скла призводить до порушення однорідності структури матеріалу.
Гідрогелі є одним з перспективних класів полімерних систем, які охоплюють численні біомедичні і фармацевтичні застосування. Гідрогелі стали дуже популярні завдяки своїм унікальним властивостям, таким як високий вміст води, м'якість, еластичність та біосумісність. Натуральні і синтетичні гідрофільні полімери можуть бути фізично або хімічно зшиті для отримання гідрогелей. Їх схожість з живою тканиною відкриває багато можливостей для застосування в біомедичних областях.
The biodegradation of cellulose composite in different edaphic conditions is researched. The research is conducted on a sample of biodegradable composite material on the bases of polypropylene filled with cellulose. Досліджено біодеструкцію целюлозовмісного композиту в різних едафічних умовах. Дослідження здійснено на зразку біодеградабельного композитного матеріалу на основі поліпропілену, наповненого целюлозою.
New polymer composites on the basis of epoxy resin and different fine dispersed mineral powders (andesite, bentonite, diatomite, liquid glass and quartz sand) were obtained and their mechanical (ultimate strength), thermal (temperature dependence of the softening) and water absorption properties were investigated. It was established that all properties of these materials were essentially improved, when the same fillers modified by tetraetoxysilane (TEOS) were used.
The role of the structural peculiarities of electrical conducting polymer composites (ECPC) has been considered. Different conception on the nature of the conductivity, the mechanisms of charge transfer in heterogeneous structures are presented in this review. Experimental results obtained by different scientists are only partially in concordance with existing theoretical models.