поліметакрилова кислота

Феномен дистанційної взаємодії і сорбційної здатності зшитих гідрогелів поліметакрилової кислоти і полі-4-вінілпіридіну відносно йонів ербію

Досліджено вплив гідрогелю поліметакрилової кислоти–полі-4-вінілпіридину (інтергелева система gPMAA–gP4VP) на сорбцію йонів ербію. Встановлено, що структура основного гідрогелю має значний вплив на самоорганізацію гідрогелю PMAA. Взаємну активацію гідрогелів досліджено у водному середовищі. Встановлено залежності коефіцієнта набухання, питомої електропровідності та рН водних розчинів. Визначено, що ступінь екстракції йонів ербію для PMAA і P4VP становлять 44 % і 17 %, відповідно.

Взаємна активація і сорбція рідко-зшитої сітки в інтергелевій системі на основі гідрогелю поліметакрилової кислоти та полі-4-вінілпіридину відносно лантан йонів

Досліджено сорбційну здатність інтергелевої системи гідрогель поліметакрилової кислоти (gPMAA) – полі-4-вінілпіридин (gP4VP) відносно йонів лантану. Вивчено взаємну активацію гідрогелів у водному середовищі, зокрема залежність коефіцієнта набухання, питомої електропровідності і рН водних розчинів. Визначено, що максимальна активація гідрогелей відбувається за мольного співвідношення gPMAA:gP4VP = 3:3.