В роботі представлені результати дослідження кополімеризації 2-гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) з полівінілпіролідоном (ПВП) під дією двохкомпонентних ініціювальних систем феруму (ІІ) сульфат/ініціатор радикального типу.
Досліджено вплив природи, концентрації i температури на кінетику дисперсійної полімеризації у присутності полівінілпіролідону. Визначено оптимальні технологічні параметри процесу синтезу кополімеру. Визначено, що властивості дисперсійної полімеризації залежать від умов процесу. Такими умовами є температура, співвідношення мономеру та водної фази, концентрації мономеру та ініціатора, а також кількість полівінілпіролідону.
Наведено результати досліджень величини поверхневої адсорбції та міцності під час проривання комбінованих поліамід-гідрогелевих мембран залежно від складу гідрогелевої мембрани-підкладки. Встановлено, що варіювання молекулярної маси ПВП як в структурі кополімеру, так і в модифікувальній суміші, а також часу витримки гідрогелевої плівки у модифікувальному розчині, дають змогу спрямовано регулювати властивості комбінованих мембран, зокрема, їх міцність і проникність.
Розроблено метод одержання композиційних гідрогелевих трубчастих виробів підвищеної міцності на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном. Метод полягає у формуванні гідрогелевих трубок з наступним осадженням з розчину у їх зовнішню поверхню зміцнювального шару на основі поліаміду, модифікованого полівінілпіролідоном. Одержані композиційні гідрогелеві трубки, які відзначаються достатньою міцністю, пружністю, еластичністю, а також здатністю витримувати внутрішній тиск в межах 24–43 кПа (180–320 мм рт.
У роботі представлено методики одержання структурованих та водорозчинних нанокомпозиційних плівок на основі полівінілового спирту та інтеркальованого монтморилоніту. За допомогою диференційної сканувальної калориметрії досліджено структуру і теплофізичні характеристики одержаних плівок. Встановлено, що модифікування полівінілового спирту інтеркальованим монтморилонітом знижує ступінь кристалічності одержаних нанокомпозитів, але істотно підвищує їх термостійкість. Структуровані плівки на основі полівінілового спирту мають однорідну зшиту структуру.
Досліджено вплив технологічних чинників на закономірності одержання наночастинок срібла з використанням полівінілпіролідону та встановлено їх вплив у складі композитів на протимікробні властивості останніх. Встановлено вплив температури і кількості полівінілпіролідону, концентрації Ag+ на кінетику відновлення йонів срібла. Синтезовано срібловмісні композити у вигляді пористих блоків та плівок та досліджено їхні бактерицидні та фунгіцидні властивості. Розроблені пористі композити рекомендовані до використання у медицині для заміщення пошкодженої кісткової тканини.
Розглянуто результати насичення спиртовими розчинами гідрогелевих плівок на основі кополімерів полівінілпіролідону з полі-2-гідроксіетилметакрилатом. Досліджено вплив концентрації етанолу, яка найчастіше використовується для виготовлення ліку- вальних екстрактів на основі лікарських трав. Визначено також вплив умов підготовки зразків на величину поглинання спирто-водної суміші.
Досліджено властивості нікельнаповнених кополімерів полівінілпіролідону з 2-гід- роксіетилметакрилатом та гідрогелевих матеріалів на їх основі, одержаних методом поліме- ризації з одночасним відновленням йонів металу. Встановлено вплив складу полімер-мономерної композиції, вмісту металу-наповнювача та умов проведення реакції відновлення йонів Ni2+ на фізико-механічні, сорбційні, електричні та магнітні характеристики отриманих матеріа- лів.
Розроблено методику одержання нанокомпозитів на основі інтеркальованого полі- вінілпіролідоном монтморилоніту та поліаміду-6 осадженням із розчину в мурашиній кис- лоті. Методами рентгенографічного, ІЧ-спектроскопічного і мікроскопічного аналізів досліджено структуру та підтверджено наявність фізичної взаємодії між компонентами нанокомпозитів. Наявність полівінілпіролідону у структурі одержаних із розчину нанокомпозитів під- тверджено ІЧ-спектроскопічним аналізом.
Наведені фізико-хімічні властивості розроблених нікель-вмісних модифікованих силікатних матеріалів як нуклеаторів для композитів на основі поліаміду 6. Виявлено, що введення нуклеатора модифікованого полівінілпіролідоном сприяє збільшенню ступеня кристалічності поліаміду 6 та зменшенню розмірів кристалітів. Встановлено, що зміни в структурі матеріалу сприяють збільшенню його міцності під час розривання, поверхневої твердості і теплостійкості за Віка.