полівінілпіролідон

Розроблено метод одержання композиційних гідрогелевих трубчастих виробів підвищеної міцності на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном. Метод полягає у формуванні гідрогелевих трубок з наступним осадженням з розчину у їх зовнішню поверхню зміцнювального шару на основі поліаміду, модифікованого полівінілпіролідоном. Одержані композиційні гідрогелеві трубки, які відзначаються достатньою міцністю, пружністю, еластичністю, а також здатністю витримувати внутрішній тиск в межах 24–43 кПа (180–320 мм рт.

У роботі представлено методики одержання структурованих та водорозчинних нанокомпозиційних плівок на основі полівінілового спирту та інтеркальованого монтморилоніту. За допомогою диференційної сканувальної калориметрії досліджено структуру і теплофізичні характеристики одержаних плівок. Встановлено, що модифікування полівінілового спирту інтеркальованим монтморилонітом знижує ступінь кристалічності одержаних нанокомпозитів, але істотно підвищує їх термостійкість. Структуровані плівки на основі полівінілового спирту мають однорідну зшиту структуру.

Досліджено вплив технологічних чинників на закономірності одержання наночастинок срібла з використанням полівінілпіролідону та встановлено їх вплив у складі композитів на протимікробні властивості останніх. Встановлено вплив температури і кількості полівінілпіролідону, концентрації Ag+ на кінетику відновлення йонів срібла. Синтезовано срібловмісні композити у вигляді пористих блоків та плівок та досліджено їхні бактерицидні та фунгіцидні властивості. Розроблені пористі композити рекомендовані до використання у медицині для заміщення пошкодженої кісткової тканини.

 Розглянуто результати насичення спиртовими розчинами гідрогелевих плівок на  основі  кополімерів  полівінілпіролідону  з  полі-2-гідроксіетилметакрилатом.  Досліджено вплив  концентрації  етанолу, яка  найчастіше  використовується  для  виготовлення  ліку- вальних  екстрактів  на  основі  лікарських  трав.  Визначено  також  вплив  умов  підготовки зразків на величину поглинання спирто-водної суміші. 

Досліджено  властивості  нікельнаповнених  кополімерів  полівінілпіролідону  з 2-гід- роксіетилметакрилатом та гідрогелевих матеріалів на їх основі, одержаних методом поліме- ризації з одночасним відновленням йонів металу. Встановлено вплив складу полімер-мономерної композиції, вмісту металу-наповнювача  та умов  проведення  реакції відновлення йонів Ni2+ на фізико-механічні, сорбційні, електричні та магнітні характеристики отриманих матеріа- лів.

Розроблено методику  одержання  нанокомпозитів  на  основі інтеркальованого  полі- вінілпіролідоном  монтморилоніту  та  поліаміду-6  осадженням  із  розчину  в  мурашиній  кис- лоті. Методами рентгенографічного, ІЧ-спектроскопічного і мікроскопічного аналізів досліджено структуру та підтверджено наявність фізичної взаємодії між компонентами нанокомпозитів. Наявність  полівінілпіролідону  у  структурі  одержаних  із  розчину  нанокомпозитів  під- тверджено ІЧ-спектроскопічним аналізом.

Наведені фізико-хімічні властивості розроблених нікель-вмісних модифікованих силікатних матеріалів як нуклеаторів для композитів на основі поліаміду 6. Виявлено, що введення нуклеатора модифікованого полівінілпіролідоном сприяє збільшенню ступеня кристалічності поліаміду 6 та зменшенню розмірів кристалітів. Встановлено, що зміни в структурі матеріалу сприяють збільшенню його міцності під час розривання, поверхневої твердості і теплостійкості за Віка.

Розроблений метод одержання композиційних гідрогелевих трубчатих виробів підвищеної міцності на основі кополімерів 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном. Метод полягає у формуванні гідрогелевих трубок з наступним осадженням з розчину у їх зовнішню поверхню зміцнювального шару на основі поліаміду, модифікованого полівінілпіролідоном. Одержані композиційні гідрогелеві трубки, які відзначаються достатньою міцністю, пружністю, еластичністю, а також здатністю витримувати внутрішній тиск в межах 24‒43 кПа (180‒320 мм.рт.ст.).

Досліджено прищеплену кополімеризацію 2-гідроксіетилметакрилату до полівінілпіролідону у присутності мінеральних наповнювачів (гідроксіапатиту, монтморилоніту і воластоніту) під дією ультразвуку. Встановлено вплив ультразвуку, природи та кількості мінерального наповнювача на швидкість полімеризації і склад кополімерів. Ультразвук суттєво інтенсифікує процес полімеризації та активно впливає на формування складу кополімерів. Під дією його формується пористіша структура композитів навіть без використання спеціальних спінювальних агентів.

Наведено результати досліджень впливу головних параметрів (коцентрації ПАР і температури) на синтез наночастинок срібла (AgNPs) соноелектрохімічним методом у розчинах полівінілпіролідону (PVP) за циклічної вольтрамперометрії (CVA). Показано, що ультразвукове поле (22 kHz) спричиняє зростання анодних і катодних струмів на  ̴ 30 %. Запропоновано схему утворення AgNPs, що включає такі основні процеси: 1) розчинення жертовних срібних анодів за Е = 0.2...1.0 V з утворенням комплексного йону [AgPVP]+; 2) катодне й сонохімічне відновлення останнього до Ag(0); 3) формування AgNPs.