полівінілпіролідон

Досліджено закономірності формування пористих композиційних гідрогелевих матеріалів на основі кополімерів метакрилових естерів з полівінілпіролідоном з мінеральним та органічним наповнювачем. Показано можливість одержання в структурі композиту частинок срібла відновленням аргентуму нітрату третинним нітрогеном полівінілпіролідону. Встановлено вплив природи та кількості наповнювача, аргентуму нітрату, складу полімер-мономерної композиції на швидкість полімеризації та властивості композиційних матеріалів.

Modification of polyamide-6 by polyvinylpyrrolidone with molecular mass of 12000±2000 has been carried out using their mixing in formic acid solution followed by solvent evaporation. The possibility of films permolecular structure control, physico-mechnical and thermophysical properties by treatment conditions after their formation has been established.

Встановлено вплив природи металевого дисперсного наповнювача на закономірності полімеризації полівінілпіролідон-метакрилатних композицій в присутності і без домішок сульфату заліза (ІІ). Підтверджено механізм каталізу через комплексоутворення з перенесенням заряду між компонентами вихідної композиції. Встановлена зростаюча активуюча дія металу із зростанням його від‘ємного електрохімічного потенціалу.

Досліджено полімеризацію композицій гідроксіалкіл(мет)акрилатів з полівінілпіролідоном і синтезовані високо гідрофільні мембрани на їх основі. Досліджено основні властивості одержаних кополімерів, у т.ч. фізико-механічні та проникність. Виявлено взаємозв‘язок параметрів комплексоутворення між мономером та полівінілпіролідоном у вихідній композиції зі складом і структурними параметрами сітки кополімерів. Виявлені ефективні способи направленого формування структури і регулювання властивостей досліджуваних високогідрофільних мембран.

Досліджено вплив низькомолекулярних додатків різної будови на композиції полівінілпіролідону з гідроксиетилметакрилатом. Охарактеризована адгезійна здатність на основі кута змочування композицій на підкладках різної природи. Вивчено вплив додатків різної природи на адгезійну міцність клейового шва композицій на основі полівінілпіролідону, оцінену за методом Дюпре-Юнга.

Досліджено полімеризацію гідрофобних вінільних мономерів у водних розчинах полівнілпіролідону під дією ультразвуку. Вивчено вплив ультразвуку на деструкцію водорозчинних полімерних матриць та запропоновано механізм реакції одержання блок- та прищеплених кополімерів вінільних мономерів з полівінілпіролідоном. Синтезовано кополімери у вигляді плівок та досліджено їхні основні властивості, зокрема фізико-механічні та сорбційно-дифузійні.

Встановлено вплив природи, концентрації і способу введення полімерного модифікатора (полівініловий сприт та полівінілпіролідон) та природи хлориду металу на фізико-хімічні закономірності процесу одержання модифікованих металовмісних полімер-силікатних матеріалів, на їх морфологію та властивості. На підставі інструментальних досліджень встановлено, що процес одержання металовмісних полімер-силікатних матеріалів супроводжується міжмолекулярними взаємодіями між активними силікатними групами та функційними групами полімерного модифікатора.

Досліджено полімеризацію композицій 2-гідроксіетилметакрилату з полівінілпіролідоном у присутності мінеральних наповнювачів (гідроксіапатиту, монтморилоніту і воластоніту). Встановлено вплив природи та кількості мінерального наповнювача на кінетику полімеризації і склад кополімерів. Підтверджено можливість одержання в структурі композиту частинок срібла реакцією відновлення нітратів срібла третинним атомом нітрогену полівінілпіролідону. Синтезовані срібловмісні композити проявляють фунгібактерицидні властивості, зокрема, проти Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Aspergillus niger.