стирол

Вивчені ініціюючі властивості пероксидних сечовино-формальдегідних олігомерів. Для порівняння вивчено ініціюючу активність у процесі полімеризації стирену пероксидним олігомером на основі епоксидного олігомеру Epidian-5 та трет.-бутилгідропероксиду. Структуруючі властивості сечовино-формальдегідних олігомерів з пероксидними групами вивчено на прикладі ненасичених олігоестерів. Хімізм процесу утворення продуктів просторово-зшитої будови досліджено з використанням ІЧ-спектроскопії.

З використанням легкої фракції кам‘яновугільної смоли та отриманої на її основі фракції, що википає за температур 423–463 К з додаванням стиролу і гліцидилметакрилату розроблений метод одержання інден-кумаронових смол з епоксидними групами (ІКСЕ). ІКСЕ отримані за радикальною коолігомеризацією з використанням як ініціатор монопероксидної похідної дигліцидилового етеру діоксидифенілпропану (ПО). Вивчена терміна стабільність ПО. Встановлено вплив кількості ініціатора, температури та тривалості реакції на вихід та температуру розм.‘якшення ІКСЕ.

Коолігомеризацією ненасичених сполук, що містяться в легкій фракції кам‘яновугільної смоли (ЛФКВС) та її фракції, що википає за температур 423–463 К (ІКФ) з додаванням промислових мономерів розроблений метод одержання інде-кумаронових смол (ІКС) з карбоксильними групами. Як промислові мономери вивчені стирол, малеїновий ангідрид, гліцидилметакрилат та метакрилова кислота. Як ініціатор реакції вивчено 2,2`-азо-біс-(2-метилпропіонітрил) у вигляді 0,2М толуольного розчину.

Досліджено процес катіонної коолігомеризації основних смолоутворюючих компонентів фракції С9 рідких продуктів піролізу вуглеводневої сировини: стирену та дициклопентадієну. Встановлено залежності виходу коолігомеру та його властивостей: середньої молекулярної маси, температури розм’якшення, ненасиченості, колірності, густини, від співвідношення стирен/дициклопентадієн у вихідній суміші.

Досліджено ультразвукове оброблення Fe2-Ві-Мо2-Ох каталізатора окиснювального дегідрування етилбензолу в стирол та порівняно його фізико-хімічні властивості з неактивованим каталізатором до і після роботи. Показано, що виготовлений з розчину солей і активований ультразвуком каталізатор має кращу активність та підвищує у порівняльних умовах вихід стиролу.

Вивчена реакція кополімеризації пероксидних похідних монометакрилату дигліциділового етеру диоксидифенілпропану із стиролом за температури 333 К у середовищі толуолу з використанням як ініціатор динітрилу азо-біс-ізомасляної кислоти та різного мольного співвідношення вихідних мономерів. Встановлені швидкості реакції та розраховані константи кополімеризації. Структура синтезованих кополімерів підтверджена хімічними та ІЧ-спектроскопічними методами дослідження