субдуцтіон

На основі комплексного аналізу геолого-геофізичних даних побудована геодинамическая модель глибинної будови літосфери регіону Нефтегорськ землетрусу, що стався на острові Сахалін 28 травня 1995. Встановлено, що офіолітової комплекс, розташований під Сахаліном, фіксує положення давньої сейсмофокальной зони - позднемезозойской зони субдукції океанічної кори Охотського моря під структури Сахаліну. Триваючі зрушення уздовж субдукціонним зони призводять до безперервним землетрусів.

Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з позицій терейнового аналізу. Покриви Флішових Карпат та Самбірська моласова одиниця інтерпретуються як давня акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛКАПА та Тисію-Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії-Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛКАПА – Пієнінсько- Магурська-Дуклянська призма.

На основі нових даних про глибинну будову земної кори та верхньої мантії для палеогеодинаміки запропонована модель плейтектонічного розвитку зони переходу північного узбережжя Охотське море – Євразія. Показано роль террейнів Охотськоморської мікроплити в розвитку палеосубдукції та її закривання та виникненні Охотсько-Чукотського вулканогенного поясу. На прикладах продемонстровано , що зони субдукції акумулюють значну біомасу, а термодинамічні умови є сприятливим фактором для перетворення у вуглеводні, що створює передумови  для утворення нафтогазових родовищ.