В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.
Доповідь присвячена актуальній проблемі вивчення глибинної будови Карпатського регіону. Дослідження базувалися на створенні просторової інтегральної сейсмо-гравітаційної моделі. Отримані результати дозволили виділити низку опущених та при піднятих блоків фундаменту, які корелюють із основними тектонічними одиницями регіону та уточнюють їх геологічну будову. З метою подальшого вивчення території пропонується проведення регіональних сейсмічних робіт з їх наступною інтегральною інтерпретацією.
В роботі представлений один з основних етапів дослідження глибинної будови південно-східної частини Карпатського нафтогазоперспективного району – синтезування апріорної просторової геолого-геофізичної моделі глибинної будови, що побудована за комплексом наявних геолого-геофізичних і промислових даних. Досліджено відповідність створеної 3D геогустинної моделі території досліджень шляхом розвязку прямої задачі гравірозвідки та співставлення із спостереженим гравітаційним полем.
На підставі безперервних рядів спостережень встановлено зміни абсолютних та регіональних швидкостей вертикальних рухів земної кори, їх просторовий розподіл та зв’язок з тектонічною будовою регіону. Накопичені результати досліджень вказують на необхідність систематичних досліджень впливу різних геофізичних факторів, на стійкість та зміщення перманентних станцій та їх зв'язок із сейсмічною активністю.