українська мова

Стаття продовжує цикл авторових публікацій, присвячених вивчанню лексики української гомеопатичної галузі. Пропонована праця презентує аналізування дериваційних процесів досліджуваної термінології. Зокрема, розглянуто суфіксальний спосіб творення термінів, визначено ступінь продуктивності окремих словотвірних типів у творенні гомеопатичних термінів. Актуальність статті зумовлено потребою вивчити й систематизувати способи творення термінів гомеопатичної галузі, яку ще не належно досліджено на лінгвістичному рівні.

Статтю присвячено аналізові специфіки функціювання явища полісемії в українській електроенергетичній термінології, заналізовано основні типи багатозначних лексем у досліджуваній терміносистемі, з’ясовано причини виникнення нових термінологічних значи́н спеціальних електроенергетичних номінацій.

У статті розглянуто функціювання фразеологічних одиниць в українській фінансово-економічній терміносистемі, зосереджено увагу на проблемі їхнього визначання, проаналізовано особливості власне термінів-фразеологізмів на матеріалі «Фінансово-економічного словника», подано семантичні відношення й типи досліджуваних одиниць.

В історичному плані висвітлено питання щодо становлення, розвитку, досягнень і втрат українського наукового нафтохімічного термінознавства. Обговорено сучасні термінологічні проблеми та шляхи їхнього розв’язання.

Висвітлено проблеми побудови і стандартування актуарної та фінансової термінології, передумови й перспективи її розвитку.

Розглянуто українську термінологію нафтогазової промисловості як польової структури. Визначено типові ознаки термінополя, виокремлено особливу структуру – ядро й периферію, для якої властива концентрація полеутворювальних ознак у ядрі й неповний набір цих ознак за можливого послаблення їхньої інтенсивності на периферії.

У статті розглянуто українські медичні терміни-композити з міжнародним компонентом карді(о)- й українським відповідником серц(е)-. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем. Виявлено їхню продуктивність і словотвірну мобільність. Перспектива статті полягає в тому, що терміни із соматичними компонентами потребують подальшого вивчення щодо з’ясування їхньої продуктивності та мобільності.

Статтю присвячено актуальній нині проблемі запозичень в українській фінансово-економічній термінології, зокрема питанням лексико-граматичного пристосування, транслітерування, правопису запозичених термінів. Конкретну увагу звернено на англіцизми, що активно проникають в українську мову доби ринкової перебудови вітчизняної економіки, та на їхнє належне адаптування власномовними засобами.

Висвітлено роль метафори у процесі пізнання геореальності, зокрема при первинній номінації за допомогою порівняння, аналогії. Встановлено спіральний розвиток понять-метафор: первинні слова-метафори – «наївні» поняття – логічні поняття. Підкреслено значення метафори в сучасних процесах детермінологізації і транстермінологізації географічної науки. Сконстатовано появу понять-метафор із широким обсягом (мега-метафора). Здійснено типологію географічних термінів і понять за критеріями схожості: розміщення, висота, розмір, масштаб, форма, колір, зв’язок, процес, функція.

У статті визначено роль Термінологічної комісії при Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехія) для формування української термінології лісівництва в 20-х роках ХХ ст. Заналізовано терміни на позначення понять лісівництва, зафіксованих у «Лісотехничному словнику. Німецько-українському» (1928), здійснено їхнє лексико-семантичне аналізування.