У статті заналізовано дисертаційні праці, об’єктом яких є лінгвістична термінологія. Ці праці стосуються як опису лінгвістичної терміносистеми в цілому, так і в конкретних граматиках чи працях науковців минулого зокрема. Дослідження конкретної терміносистеми в діахронії та синхронії дозволяють збагнути процес розбудови мовознавчої термінології.
У статті заналізовано термінолексику наукових літературознавчих праць кінця ХІХ – початку ХХ ст. Описано категорії термінів із погляду на їхнє походження, де було виявлено терміноодиниці, запозичені з грецької, латинської, італійської, французької, німецької чи англійської мов, іноді за участи мови посередника. Також зафіксовано питомі терміни й гетерогенні одиниці.
Унаслідок виконаного дослідження з’ясовано джерела сористичних парадоксів. Обґрунтовано пропозиції щодо внесення в дефініції слів з неясною семантикою такої інформації, яка в разі її врахування внеможливлюватиме несвідоме формування сористичних парадоксів. Сформульовано пропозицію щодо уточнення дефініції поняття «купа».
Стаття висвітлює лексико-семантичний аналіз медичних термінів, які є вагомою та органічною складницею ідіостилю Романа Іваничука. З’ясовано способи реалізування цих лексичних одиниць у звичній для них функції номінації понять, а також у стилістично-виражальній значині у складі порівнянь і метафор. Наведено особливості використання таких засобів у різних комунікативних ситуаціях.
Статтю присвячено аналізові антонімів у музичній термінології української мови. Виявлено антонімічні відношення термінів, протиставлених за такими ознаками: властивості явищ і предметів, наявність чи відсутність ознаки, кількісні відношення, локалізація, спрямованість дій чи ознак. Схарактеризовано різнокореневі та спільнокореневі однокомпонентні терміни й терміносполуки.
У статті розглянуто питання співвідношення понять символу й образу. Основну увагу звернено на тлумачення символу й образу в різних гуманітарних студіях, яке дозволяє виявити особливості цих термінів. Заналізовано терміни «символ» й «образ» у семіотиці та культурології. Виявлено взаємозв’язок термінів «художній образ» і «художній символ» у теорії літератури. Згідно з підходами до вивчення лінгвістичних термінів обґрунтовано їхню термінологічну варіативність.
Типологічне аналізування рукопису лікарського порадника XVIІІ ст. дозволив дослідити структуру, схарактеризувати зміст, лексичні, стилістичні особливості цієї пам’ятки науково-популярного жанру.
Досліджено полісемантичні відношення в межах транспортної термінологічної мегасистеми. Визначено, що міжсистемна полісемія є закономірним явищем для термінології як автономної підсистеми сучасної української мови. На відміну від міжсистемної, у статті зафіксовано внутрішньосистемну полісемію, яку в термінознавстві трактують, як негативне явище, що ускладнює комунікацію.
У статті розглянуто тематичні й лексико-семантичні групи фізичних термінів-епонімів. Подано різницю між тематичними й лексико-семантичними групами. Доведено умовний характер поділу на тематичні й лексико-семантичні групи.
У статті розглянуто структурні та словотвірні особливості сучасної комп’ютерної термінології. Виокремлено найпродуктивніші способи творення комп’ютерних терміноодиниць й описано специфіку дериваційних процесів фахової лексики. З’ясовано певні закономірності творення сучасних комп’ютерних термінів і виявлено тенденції подальшого розвитку досліджуваної терміносистеми, що сприяє визначенню напрямків і способів унормування її одиниць.