українська мова

Інформаційні технології вирішення задачі виправлення помилок в україномовних текстах

Ця стаття присвячена дослідженню та аналізу задач виправлення граматичних помилок у текстах українською мовою, що є важливою проблемою в сфері опрацювання природної мови. У статті розглядаються специфічні виклики, які постають перед системами автоматичного виправлення помилок, зумовлені особливостями української мови, такими як морфологічна складність. Наведено приклади типових помилок та проаналізовано, чому існуючі методи виправлення граматичних помилок часто виявляються недостатніми для української мови.

Термінологія гендерної лінгвістики як система

Статтю присвячено розглядові гіперо-гіпонімії в терміносистемі гендерної лінгвістики. Наголошено на системності як одній з основних характеристик терміна, проаналізовано поняття термінології та терміносистеми. Зазначено, що  гіпонімічна парадигма є однією з найважливіших категорій, що формують термінологічні структури. З-поміж розглянутих гіпонімічних груп виділено дво- й багаторівневі структури, наявність яких є однією з вагомих підстав для віднесення термінології гендерної лінгвістики до категорії систем.

Латинcькомовна термінолексика як джерело збагачення українського термінофонду музейництва

У статті розглянуто питання латинськомовної термінолексики як невід’ємного компонента фахової мови музейників. Визначено особливості функціювання препозитивних і постпозитивних компонентів латинського походження в мові-реципієнті. Розглянуто найуживаніші терміни, утворені за допомогою словотвірних елементів латинського походження, проаналізовано їхню семантику й формальну структуру.

Тематична класифікація української фармацевтичної термінології

У статті тематично досліджено українську фармацевтичну термінологію та здійснено спробу її тематичного класифікування. Проаналізовано особливості тематичних груп української фармацевтичної термінології.

Військова термінологія в романі Юрія Щербака «Зброя судного дня»

«Зброя Судного дня» – це документально-фантастичний роман про уявне відтворення ракетно-ядерної зброї в час, коли вирішується доля України. Предметом аналізу статті є аналізування сучасних військових термінів і номінацій цього твору.

Палітра автофарбової номенклатури: структура, семантика і практика

Досліджено номенклатурно-номінаційні процеси найменування і продукування технічних кольорономенів автомобільних фарб, в основу яких покладено засіб вторинної номінації та трансонімізації. Систематизовано й докладно розглянуто основні й найчисельніші групи автомобільної фарбової номенклатури, визначено мотиваційні аспекти номінування цих одиниць, а також їхню структуру, семантичне поле та прагматичний рівень уживаності.

Слова з компонентом електро- в сучасній українській літературній мові

У статті розглянуто слова з компонентом електро- в українській мові, простежено фіксацію таких лексем у лексикографічних працях різного часового зрізу, виявлено тематичні групи таких слів, їхня належність до різних наукових сфер, а також простежено динаміку змін семантичної структури – її звуження чи розширення – деяких термінів. Зіставлено такі слова з їхніми аналогами в інших слов’янських мовах.

Проблеми тлумачення поняття «суміш» і сумісних із ним термінів у навчальній літературі

У статті досліджено проблему наукової точності застосування терміна «суміші» й сумісних із ним термінів «однорідні суміші», «неоднорідні суміші», «гомогенні суміші», «гетерогенні суміші», «дисперсні системи» в українській хімічній літературі для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

Стандартизація актуарної термінології, яка стосується видів страхування, інших ніж страхування життя

У статті заналізовано тренди страхового ринку України й висвітлено проблеми побудови та стандартування актуарної термінології, що стосується видів страхування, інших ніж страхування життя.

Медичний термін як засіб лексичного вираження текстової категорії інформативність

Розглянуто медичний термін в аспекті сучасної теорії тексту. Описано його потенційні можливості у вираженні текстової категорії «інформативність», що витворює національну мовну картину світу і віддзеркалює специфіку наукового мислення українців.