Правова інформованість, яка є сукупністю “достовірних знань про діюче право та способи його реалізації в конкретних відносинах” [2], покликана формувати та підвищувати компетентність фахівців, які з огляду на свої професійні обов’язки постійно ними керуються. Метою дослідження є виокремлення аудиторних особливостей правових пресових видань України, які сприяють виробленню правової грамотності фахівців не юридичних професій.
Проблема з’ясування правильності використання понять «правовий», «правничий», «юридичний» за чітким призначенням перебуває нині в полі зацікавлення науковців-правознавців, мовознавців, термінологів. Участь у докладному вивченні цього питання беруть також і комунікативісти, для яких з’ясування цієї проблематики є важливим і потрібним для подальших різнотипних медіадосліджень. Різноголосся науковців щодо використання зазначених понять можна пояснити, на нашу думку, передовсім не зовсім чіткою усталеністю загального термінного поля в царині юридичної (правничої) науки.