Проблема з’ясування правильності використання понять «правовий», «правничий», «юридичний» за чітким призначенням перебуває нині в полі зацікавлення науковців-правознавців, мовознавців, термінологів. Участь у докладному вивченні цього питання беруть також і комунікативісти, для яких з’ясування цієї проблематики є важливим і потрібним для подальших різнотипних медіадосліджень. Різноголосся науковців щодо використання зазначених понять можна пояснити, на нашу думку, передовсім не зовсім чіткою усталеністю загального термінного поля в царині юридичної (правничої) науки. Метою дослідження було з’ясування правильності слововживання в самоідентифікації видань на правову/правничу/юридичну тематику. Задля досягнення мети ми виокремлюємо необхідність виконання таких завдань: – виокремити самоназви в описі видань на правову/правничу/юридичну тематику; – визначити лінгвістичні особливості понять «юридичний», «правовий», «правничий» та особливості науково-практичного дискурсу з цього питання. Як було простежено із назв та описів видань, частина з них містить термін «юридичний», а інші – «правовий» чи «правничий». У процесі дослідження ми виокремили думки журналістикознавців, філологів та юристів (як науковців, так і практиків) щодо коректності використання цих слів в означенні цільового призначення видання. Спеціалізована преса, що опирається на необхідність інформаційного обслуговування вмотивованого читача (вузькопрофільного фахівця чи спеціаліста широкого профілю), послуговується здебільшого зазначеними поняттями як рівнозначними. На нашу думку, заслуговує уваги позиція, що видання для правників, де вміщується фахова інформація, подана в офіційноділовому стилі (стандартизована, точна і лаконічна, містить штампи і кліше, прямий порядок слів та інше), доцільніше було б іменувати «правниче медіа», а видання, де вміщено інформацію про право (правовідносини), яка викладена у публіцистичному стилі мовлення, – «правові ЗМІ», ті, що вміщують тексти нормативно-правових актів та їх роз’яснення – «юридичні». З огляду на це вважаємо за потрібне звернути увагу комунікативістів на необхідність ширшого фахового обговорення проблеми використання спеціалізованої термінології у медіадослідженнях з урахуванням проаналізованих у нашому дослідженні напрацювань науковців.
1. Ananiev, Ye. (2017). Yurydychna dopomoha. Pravnycha chy pravova? [Legal assistance. Law or legal?]. Prostir zakhystu. URL: http://www.pravozahist.com/index.php/2017-08-22-11-59-10/71-yuridichna-d.... 2. Batsevych, F. S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky: pidruchnyk [Basics of communicative linguistics: a textbook]. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Akademiia». 344 p. 3. Busel, V. T. (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyiv, Irpin: VTF «Perun». 1728 p. 4. SSTU 3017–2015 (2015). Vydannia. Osnovni vydy. Terminy ta vyznachennia [Edition. The main types. Terms and definitions]. Kyiv: Derzhstandart Ukrainy. 5. Yurydychna hazeta. URL: https://yur-gazeta.com/. 6. Kaliuzhna, A. & Moiseienko, D. (2022). Osoblyvosti vidshkoduvannia sudovykh vytrat na profesiinu dopomohu advokata v tsyvilnomu protsesi [Peculiarities of reimbursement of court costs for professional assistance of a lawyer in civil proceedings]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu, 71, 115–119. 7. Kravchuk, O. (2022). Obshuk bez poniatykh ta inshi zminy kryminalnoho protsesu [Search without witnesses and other changes in the criminal process]. Sudovo-Yurydychna Hazeta. URL: https://sud.ua/uk/news/blog/236788-obshuk-bez-ponyatikh-ta-inshi-zmini-k.... Krushnitska, O. V. (2019). Rozmezhuvannia poniattia pravovoi dopomohy [Demarcation of the concept of legal aid]. Chasopys Kyivskoho Universytetu Prava, 4, 98–102. 9. Kost, S. P. (2014). Pravovyi dyskurs hazet Ukrainy: monohrafiia [Legal discourse of Ukrainian newspapers: a monograph]. Lviv: Lvivskyi Derzhavnyi Universytet Vnutrishnikh Sprav.185 p. 10. Khmelevska, N. V. (2012). Rozmezhuvannia poniat «pravova dopomoha» ta «Yurydychna dopomoha» yak osnova tsilisnoi systemy pravovoi dopomohy [Distinction between the concepts of «legal aid» and «judicial aid» as the basis of an integral system of legal aid]. Visnyk Akademii Advokatury Ukrainy, 3, 143–149. 11. Liulchuk, N. M. (2019). Dohovir pro nadannia pravnychoi dopomohy u mekhanizmi realizatsii prava liudyny na pravovu dopomohu [Agreement on the provision of legal aid in the mechanism of realization of the human right to legal aid]. Visegrad Journal on Human Rights, 3, 58–64. 12. Mishchuk, I. V. (2022). Kontseptsiia profesiinoi pravnychoi dopomohy v Ukraini: zahalno teoretychnyi aspekt [Concept of professional legal assistance in Ukraine: general theoretical aspect]. Elektronne naukove vydannia «Analitychno-porivnialne Pravoznavstvo», 278–282. 13. Pravnyi – pravovyi – pravnychyi. Ukrainskyi slovnyk. URL: https://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=9039. 14. Tokarska, A. S. (2005). Komunikatsiia u pravi ta pravookhoronnii diialnosti [Communication in law and law enforcement]. Lviv: Lvivskyi Yurydychnyi Instytut MVS Ukrainy. 284 p. 15. Tsarova, I. (2020). Suchasnyi ukrainskyi yurydychnyi tekst: leksyko-deryvatsiina struktura: monohrafiia [Modern Ukrainian legal text: lexical-derivative structure: monograph]. Dnipro: LIRA. 446 p. 16. Ustiushenko, S. (2019). Vytraty na profesiinu pravnychu dopomohu v tsyvilnomu sudochynstvi [Expenses for professional legal assistance in civil proceedings]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 9, 27–31. 17. Yermakov, M. (2018). Pravova dopomoha chy profesiina pravnycha? [Legal aid or professional lawyer?]. URL: https://blog.liga.net/ user/mermakov/article/30220. 18. Zaborovskyi, V. V. (2016). Spivvidnoshennia poniat «pravova dopomoha» ta «pravova posluha» v aspekti vyznachennia sutnosti profesiinoi diialnosti advokata [Correlation of the concepts of «legal aid» and «legal service» in the aspect of determining the essence of a lawyer’s professional activity]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Pravo, 40(2), 131–137. 19. Zhenchenko, M. (2012). Vydavnycha kultura ukrainskoi pravnychoi literatury: monohrafiia [Publishing culture of Ukrainian legal literature: monograph]. Kyiv: Zhnets. 272 p. 20. Zelinska, N. (2002). Naukove knyhovydannia v Ukraini: istoriia ta suchasnyi stan [Scientific book publishing in Ukraine: history and modern state]. Lviv: Svit. 267 p. 21. Zakon Ukrainy (1992). «Pro Informatsiiu» [«On Information»]. Kyiv: Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text 22. Zakon Ukrainy (1997). «Pro Vydavnychu spravu» [«About the publishing business»]. Kyiv: Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/318/97-%D0%B2%D1%80#Text. 23. Zakon Ukrainy (1996). Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Kyiv: Verkhovna Rada Ukrainy. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.