земна кора

Густина теплового потоку змінюється від 35-40 мВт/м2 в південно-західній частині Східно-Європейського кратону і Передкарпатському прогині до 50-60 мВт/м2 в Зовнішніх Карпатах і до 80-120 мВт/м2 в Панонському басейні. Декілька рівнів теплового поля відображають головні етапи тектонічного розвитку і особливості структури літосфери. Аномалії високих теплових потоків обумовлені кайнозойськими геодинамічними процесами, зв’язаними з колізією між Європейською плитою і мікроплитою Алькапа.

Введення елементів геоінформаційних технологій у процес інтерпретації аномалій поля сили тяжіння привело до можливості побудови тривимірних густинних моделей земної кори довільної детальності. Дані моделі відповідають критеріям Адамара. Отримані результати дозволили виявити нові і підтвердити раніше відомі закономірності.

3D моделі земної кори, побудовані гравіметричними методами для окремих ділянок Північного Сходу Росії дали змогу на кількісній основі простежити закономірності в розподілі гіпоцентрів землетрусів відносно густинної межі розшарування. Встановлені закономірності мають аналогічний характер для територій з різною сейс­мічною активністю: гіпоцентри тяжіють до зон різкої зміни рельєфу густинної межі розшарування, розта­шовуючись переважно вище цієї межі. Землетруси, зафіксовані глибше цієї межі, мають енергетичний клас K9.