Мета статті – провести аналіз питань доказування вчинення злочину геноциду з врахуванням поняття та мети вказаного злочину відповідно до Кримінального кодексу України та позицій Міжна- родного кримінального суду.
Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину геноциду здій- снюється за умови доведення вини у вчиненні злочину на підставі наявних доказів та вста- новлення мети вчинення злочину.
Вчинення геноциду визнається злочином, який суперечить міжнародному праву незалежно від періоду вчинення у воєнний чи мирний час, проте вчинення в період війни збільшує загрозу від вчинення злочину.
Мета статті – проаналізувати намір на вчинення геноциду в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві.
Вказана мета передбачає вивчення значення поняття намір в міжнародному праві та умисел і мета вчинення геноциду в національному кримінальному законодавстві.
У статті визначено правові засади превенції девіантної поведінки неповнолітніх в умовах війни, зокрема схарактеризовано правовий механізм профілактики девіантної поведінки неповнолітніх, проаналізовано зв’язок соціальної депривації та девіантної поведінки у неповнолітніх, розкрито зміст, форми і методи правової роботи із соціально депривованими неповнолітніми особами. Виокремлено два види девіантної поведінки: зовнішню та внутрішню, що відрізняються своїми цілями.
За останні десятиліття політичний, економічний, соціальний і культурний ландшафт, на тлі якого розгортаються процеси детермінації злочинності та протидії їм, зазнав істотних змін. Глобалізація, міграція, мінливе співвідношення сил на зовнішньополітичній арені, кризові стани в економіці, політична нестабільність впливали і продовжують істотно впливати на стан злочинності у світі, а також зумовлюють потребу вироблення нових підходів до кримінальної політики.
В статті досліджуються проблеми поширення наркотизму, зокрема, наркоманії серед неповнолітніх в Україні на сучасному етапі. Проаналізовано наслідки вживання наркотичних речовин (психосоціальні та медичні). Також простежено взаємозв’язок між вживанням наркотичних речовин та злочинністю загалом. Звернено увагу на специфічні особливості наслідків вживання наркотичних речовин неповнолітніми особами. Окрема увага присвячена проблемі віктимізації осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів.
Віктимологічний підхід до запобігання злочинності є ключовим елементом сучасної кримінальної політики. В англо-американській правовій сім’ї (США, Великобританія, Канада, Австралія) цей підхід базується на принципах інтеграції превентивних, реабілітаційних і правових механізмів для зниження ризиків віктимізації. У статті розглянуто основні практичні аспекти віктимологічного запобігання злочинності в цих країнах.
У кожній державі, яка належить до англосаксонської правової системи, органи правоохоронної діяльності в межах власної компетенції розробляють властиві їм методи та заходи боротьби з різноманітними проявами злочинності, зокрема у сфері кримінально правових посягань на суб’єктів кримінальних проваджень. Відповідно до них, держава, зі свого боку, звичайно ж, координує таку їхню діяльність через розроблення відповідних національних та регіональних програм.
У статті досліджено проблемні питання визначення поняття та системи злочинів проти основ національної безпеки України. Зокрема, розглянуто питання нормативно-правового регулювання визначення національної безпеки України на конституційному, законодавчому та підзаконному рівні. Проведено порівняльний аналіз різних думок вчених щодо визначення поняття та системи злочинів проти основ національної безпеки України.
У статті проведено аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучас ному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат роз витку інформаційних технологій, особливо під час використання кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації всім світом.
У цій науковій статті розглядається проблема злочинності в сучасному українському суспільстві та шляхи її подолання через застосування альтернативних форм реагування на кримінальні правопорушення, зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності. Аналізуються механізми та практичні аспекти застосування цього інституту в українському кримінальному процесуальному праві.