У статті проведено аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучас ному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат роз витку інформаційних технологій, особливо під час використання кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації всім світом.
Умотивовано, що технічний прогрес, який є результатом діяльності людини і культури, окрім позитивного впливу, у тому сенсі, що використовується на благо людства, також негативно впливає на розвиток людини та цивілізації загалом, а саме: збереження слабких сторін соціально-правової комунікації (вразливостей), які, безпе речно, дуже небезпечні. Глобалізація правового простору через розвиток технологій принесла багато позитивів у реалізації громадянином прав та законних інтересів. Серед негативних проявів є загроза виникнення і значного поширення злочинності у віртуаль ному середовищі, яке стало реальністю світової спільноти, відоме як кіберзлочинність.
Конвергенція глобалізації правового простору та кіберзлочинності вказує на по требу розроблення уніфікованих правових стандартів для ефективної боротьби з кібер злочинами у глобальному масштабі. Оскільки кіберзлочинність не має географічних кордонів, національні правові системи часто не здатні впоратися з новими викликами, що виникають у кіберпросторі. Глобалізація потребує гармонізації законодавства різних країн, а також міжнародної співпраці, щоб створити спільну базу для протидії кібер злочинності. Це допоможе не тільки забезпечити правовий захист на світовому рівні, але й зміцнить координацію зусиль між державами у цій сфері.
У висновку авторка зазначає, що концептуалізація кіберзлочинності є складним завданням, оскільки швидкий розвиток технологій, таких як штучний інтелект, вно сить нові виклики у сферу кібербезпеки та правопорядку. Потрібна єдина та узгоджена система класифікації, яка враховуватиме всі аспекти цих злочинів та їх вплив на суспільство. Розроблення таких підходів має ґрунтуватися на міждисциплінарному співробітництві та врахуванні різних поглядів учасників, від нормотворців до право охоронних органів, щоб досягти ефективного реагування на кіберзлочинність. Ключові слова: глобалізація, злочинність, віртуальний простір, кіберзлочинність, глобальні проблеми, правове регулювання, національне право.
1. Siregar G., Sinaga S. (2021). Тhe law globalization in cybercrime prevention. International Journal of Law Recontruction. Vol. 5, Nо. 2, September. DOI: http://dx.doi.org/10.26532/ijlr.v5i2.17514 (Аccessed: 11.09.2024).
2. Parker B. (1997). Evolution and Revolution from International Business to Globalization in Hand Book of Organization Studies, London, Р. 67.
3. Kemp S. (2021). Digital 2021: Global Overview Report. Retrieved from: https://datareportal.com/reports/digital2021-global-overview-report (Аccessed: 11.09.2024).
4. The Convention on Cybercrime (Budapest Convention, ETS No. 185) and its Protocols. Retrieved from: https://www.coe.int/en/web/cybercrime/the-budapest-convention (Аccessed: 11.09.2024).
5. Akdemir N., Sungur B., Başaranel B. U. (2020). Examining the Challenges of Policing Economic Cybercrime in the UK. Güvenlik Bilimleri Derg. (Int. Secur. Congr. Spec. Issue), Özel Sayı, pp. 113–134.
6. Broadhead S. (2018). The contemporary cybercrime ecosystem: A multi-disciplinary overview of the state of affairs and developments. Comput. Law Secur. Rev., 34, pp. 1180–1196.
7. Marcum C. D., Higgins G. E. (2019). Cybercrime. In Handbooks of Sociology and Social Research, 2nd ed.; Krohn M. D., Hendrix N., Hall G. P., Lizotte A. J., Eds.; Springer: Cham, Switzerland, pp. 459–475.