Анотація. У статті проведений аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучасному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат розвитку інформаційних технологій, особливо при використанні кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації по всьому світу.
Умотивовано, що технічний прогрес, який є результатом діяльності людини і культури, окрім позитивного впливу, у тому сенсі, що використовується на благо людства, також негативно впливає на розвиток людини та цивілізації загалом, а саме: збереження слабких сторін соціально-правової комунікації (вразливостей), які є безумовно, дуже небезпечними. Глобалізація правового простору через розвиток технологій принесла багато позитивів у реалізації громадянином прав та законних інтересів. Серед негативних проявів є загроза виникнення і значного поширення злочинності у віртуальному середовищі, яке стало реальністю світової спільноти, відоме як кіберзлочинність.
Конвергенція глобалізації правового простору та кіберзлочинності вказує на необхідність розробки уніфікованих правових стандартів для ефективної боротьби з кіберзлочинами у глобальному масштабі. Оскільки кіберзлочинність не має географічних кордонів, національні правові системи часто не здатні впоратися з новими викликами, що виникають у кіберпросторі. Глобалізація потребує гармонізації законодавства різних країн, а також міжнародної співпраці, щоб створити спільну базу для протидії кіберзлочинності. Це допоможе не тільки забезпечити правовий захист на світовому рівні, але й зміцнить координацію зусиль між державами у цій сфері.
У висновку авторкою зазначається, що концептуалізація кіберзлочинності є складною задачею, оскільки швидкий розвиток технологій, таких як штучний інтелект, вносить нові виклики у сферу кібербезпеки та правопорядку. Потрібна єдина та узгоджена система класифікації, яка враховуватиме всі аспекти цих злочинів та їх вплив на суспільство. Розробка таких підходів має базуватися на міждисциплінарному співробітництві та врахуванні різних точок зору учасників, від нормотворців до правоохоронних органів, щоб досягти ефективного реагування на кіберзлочинність.
- Siregar G., Sinaga S. (2021) Тhe law globalization in cybercrime prevention. International Journal of Law Recontruction. Vol. 5, N.2, September. DOI : http://dx.doi.org/10.26532/ijlr.v5i2.17514 (Аccessed: 11.09.2024)
- Parker B. (1997) Evolution and Revolution from International Business to Globalization in Hand Book of Organization Studies, London, Р. 67.
- Kemp S. (2021) Digital 2021: Global Overview Report. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-global-overview-report (Аccessed: 11.09.2024)
- The Convention on Cybercrime (Budapest Convention, ETS No. 185) and its Protocols. Retrieved from: https://www.coe.int/en/web/cybercrime/the-budapest-convention (Аccessed: 11.09.2024)
- Akdemir N., Sungur B., Başaranel B.U. (2020) Examining the Challenges of Policing Economic Cybercrime in the UK. Güvenlik Bilimleri Derg. (Int. Secur. Congr. Spec. Issue), Özel Sayı, pp. 113–134.
- Broadhead S. (2018) The contemporary cybercrime ecosystem: A multi-disciplinary overview of the state of affairs and developments. Comput. Law Secur. Rev., 34, pp. 1180–1196.
- Marcum, C.D.; Higgins, G.E. (2019) Cybercrime. In Handbooks of Sociology and Social Research, 2nd ed.; Krohn, M.D., Hendrix, N., Hall, G.P., Lizotte, A.J., Eds.; Springer: Cham, Switzerland, pp. 459–475.