1. Law
  2. Всі випуски
  3. Випуск 12, Номер 2 (46), 2025
  4. Англо-американська та кримінологічна модель як теоретична основа англо-американської системи запобігання злочинності

Англо-американська та кримінологічна модель як теоретична основа англо-американської системи запобігання злочинності

Law.
2025;
Випуск 12, Номер 46
: cc. 130 - 139
https://doi.org/10.23939/law2025.46.130

Цитування за ДСТУ:  Коваль М. (2025) Англо-американська та кримінологічна модель як теоретична основа англо-американської системи запобігання злочинності. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: "Юридичні науки". Том. 12, № 2 (46), С. 130 - 139. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.130

Citation APA: Koval М. (2025) Anglo-American and Criminological Model as the Theoretical Basis of the Anglo-American Crime Prevention System. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences. Vol. 12, No 2 (46), pp. 130 - 139. DOI: https://doi.org/10.23939/law2025.46.130

Автори:
  1. Марія Коваль
1
Національний університет «Львівська політехніка», Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти

За останні десятиліття політичний, економічний, соціальний і культурний ландшафт, на тлі якого розгортаються процеси детермінації злочинності та протидії їм, зазнав істотних змін. Глобалізація, міграція, мінливе співвідношення сил на зовнішньополітичній арені, кризові стани в економіці, політична нестабільність впливали і продовжують істотно впливати на стан злочинності у світі, а також зумовлюють потребу вироблення нових підходів до кримінальної політики. З одного боку, ці процеси впливають на транс­національну злочинність: кримінальні ризики дедалі частіше мають глобальний характер (тероризм, екологічна злочинність, кіберзлочинність), серйозні злочинні організації більше не локалізуються на території однієї держави, а об’єднані в мережеві спільноти, що не мають кордонів. З другого боку, змінюється структура і динаміка більш традиційних “вуличних” кримінальних правопорушень.

У зв’язку з цим дедалі більшого значення набувають порівняльно-кримінологічні дослідження, що дають змогу вивчити й засвоїти уроки як із позитивного досвіду протидії злочинності в різних державах, так і не повторювати тих помилок, яких припустилися під час реалізації кримінальної політики і які призвели до негативних тенденцій у розвитку злочинності, порушення прав людини, зниження рівня безпеки громадян. Насамперед порівняльна кримінологія має на меті завдання опису та пояснення різних феноменів, пов’язаних із детермінацією злочинної поведінки та практикою реагування на злочинність у різних країнах, але не зводиться лише до цього. Порівняльні кримінологічні дослідження дають змогу простежити значущість політичних, економічних, соціальних процесів – як локальних, так і глобальних – на розвиток кримінальної політики. Це дасть змогу оцінити, які з практичних рішень можуть бути ефективно застосовані в межах зовсім іншого соціально-політичного контексту, а яких підходів треба уникати. Порівняльний аналіз може сприяти розробленню  ефективніших програм реформування кримінальної політики, у яких від самого початку будуть враховані помилки, допущені в інших державах, дасть змогу уникнути сліпого копіювання тих ідей, які не мають шансів прижитися на вітчизняному ґрунті.

злочинність
англо-американська модель
правова система
запобігання
  1. Орловська Н. О. (2013). Актуальні проблеми кримінологічної системи України. Часопис Національного університету “Острозька академія”. Серія “Право”. № 2 (8). С. 1–11.
  2. Орловська Н. О. (2008). Концептуальні проблеми вітчизняної кримінологічної системи. Сучасний вимір держави та права : зб. наук. праць / за ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка. Миколаїв: Вид-во “Іліон”. С. 108–110. 
  3. Бабенко  А. М. (2017). Актуальні проблеми вивчення географії злочинності: деякі питання теорії та практики.  Науковий вісник Сіверщини. Серія: Право. № 2 (2). С. 179–187.
  4. Ланде Д. В., Фурашев В. М. (2021). Інформаційне та соціально-правове моделювання : посіб. / за заг. ред. Д. В. Ланде. Київ-Одеса: Фенікс. 276 с.
  5. Шигун М. М. (2007). Моделювання як метод наукових досліджень та інші методи пізнання дійсності. Міжнародний збірник наукових праць. Вип. 3 (9). С. 203–214.  
  6. Bjørgo T. (2016). Preventing crime: a holistic approach. Springer.
  7. Barranco R. E. (2016). What journals are the most cited journals in criminology and criminal justice’s “big three” journals?  Journal of Criminal Justice Education. Vol. 27. No. 1.  P. 19–34.
  8. Cohn E. G., Farrington D. P., Iratzoqui A.  (2017). Changes in the most-cited scholars and works over 25 years: The evolution of the field of criminology and criminal justice. Journal of Criminal Justice Education. Vol. 28. No. 1. P. 25–51.
  9. Cohn E. G., Farrington D. P. (1998). Changes in the most-cited scholars in major international journals between 1986–90 and 1991–95. The British Journal of Criminology. Vol. 38. No. 1. P. 156–170.
  10. Percy  S., Loader I. (2012). Bringing the ‘outside’ in and the ‘inside’ out: crossing the criminology/IR divide. Global Crime. Vol. 13. №. 4. P. 213–218.
  11. Bigo D. (2016). Rethinking security at the crossroad of international relations and criminology. British Journal of Criminology. Vol. 56. No.  6. P. 1068–1086.
  12. Percy  S., Loader I. (2012). Bringing the ‘outside’ in and the ‘inside’ out: crossing the criminology/IR divide. Global Crime.Vol. 13. No.  4. P. 213–218.
  13. Barberet R. (2007). The Internationalization of Criminology? A Content Analysis of Presentations at American Society of Criminology Conferences. Journal of Criminal Justice Education. Vol. 18. P. 406–427. 
  14. Aas K. F. (2012). ‘The Earth is one but the world is not’: Criminological theory and its geopolitical divisions. Theoretical Criminology. Vol. 16. P. 5–20.
  15. Agozino B. (2004). Imperialism, crime and criminology. Crime, Law and Social Change. Vol. 41, P. 343–358. 
  16. Cain M. (2000). Orientalism, occidentalism and the sociology of crime. British Journal of Criminology. Vol. 40. P. 239–260.
  17. Wallerstein I. M. (2004). World-systems analysis: An introduction. Duke University Press. 
  18. Reuveny R. X., Thompson W. R. (2007). The North-South divide and international studies: A symposium. International Studies Review. Vol. 9(4). P. 556–564.
  19. Carrington K., Hogg R., Sozzo M. (2005). Southern criminology. British Journal of Criminology. Vol. 56. P. 1–20.
  20. Medina  J. (2011). Doing criminology in the ‘semi-periphery’ and the ‘periphery’ in search of a post colonial criminology. Smith C., Zhan S. and Barberet R. (Eds.). Routledge Handbook of International Criminology. Oxon: Routledge. P. 13–24.
  21. Simester A. P., Du Bois-Pedain A., Neuman U. (2014). Liberal Criminal Theory. Essays for Andreas Von Hirsch. Portland: Hart. 
  22. Ashwort  A., Zedner  L. (2014). Punishment paradigms and the role of the preventive state. Simester A. P., Du Bois-Pedain A., Neuman U. Liberal Criminal Theory. Essays for Andreas von Hirsch. Hart: Portland. P. 9–11.
  23. Roberts P. (2014). The limits of liberalism. Simester A. P., Du Bois-Pedain A., Neuman U. Liberal Criminal Theory. Essays for Andreas von Hirsch. Hart: Portland. P. 350.
  24. DeKeseredy W.  S. (2009). Canadian crime control in the new millennium: the influence of neo-conservative US policies and practices. Police Practice and Research: An International Journal. Vol. 10. No.  4. P. 305–316.
  25. Marat E. (2018). Mimicking ‘broken windows’ policing in post-soviet cities: expanding social control in uncertain times. Policing and Society. Online First. P. 1–17.