Правова політика щодо домашнього насильства в окремих етнонаціональних групах (на прикладі ромів)

Стаття присвячена дослідженню правової проблеми домашнього насильства в окремих етнонаціональних групах на прикладі ромів через визначення особливостей статусу ромських жінок та подання пропозицій правового регулювання проблеми.

Доведено, що жінки ромської національної меншини є в особливій групі ризики стати жертвами домашнього насильства. Глибоко вкорінене у суспільні та культурні норми, домашнє насильство залишається однією з найактуальніших та складних проблем сучасності. Виокремлено такі характерні риси домашнього насильства в ромських групах, що зумовлено соціальними та культурно-ментальними чинниками життєдіяльності цієї національної меншини: ромські жінки можуть зазнавати насильства від широкої групи чоловіків всієї ромської громади; провокує домашнє насильство особливий спосіб ведення господарства, відсутність належної інфраструктури та побутових умов; роми залишаються однією з найбідніших груп сучасного суспільства, що є додатковим фактором домашнього насильства; для ромських жінок характерна перехресна дискримінацію (мультидискримінація) за кількома ознаками; соціальна відчуженість та ізоляція ромів зумовлює низький рівень освідченості, страх перед органами публічної влади, недовіру правоохоронній та судовій системі. 

Автором запропоновано зміни до законодавства. Зокрема оновлення національної Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року. Запропоновано  визначити додаткову ціль №9, що полягає у подоланні проблеми домашнього насильства у ромських громадах та забезпечення гендерної нерівності жінок ромської національної меншини. Для виконання такої цілі запропоновано конкретні завдання,

У висновку зауважується, що боротьба з домашнім насильством є завданням кожного члена глобальної спільноти, оскільки тільки уніфіковані єдиноцентриські зусилля можуть створити умови для оптимального поєднання управлінських, правових, культурних, громадських інтересів у контексті їх інтеграції в суспільну реальність та подолання негативних соціальних проблем, що провокують девіантну поведінку.