Розглянуто проблеми дискримінації за ознакою віку. Авторська концепція полягає у тому, що глобальні виклики збільшують ризики дискримінації. Глобалізація торкається всіх сфер суспільного життя. Права та свободи людини є ціннісними характеристиками для людини та суспільства, тому вагомим є аналіз сутності та проявів дискримінації у глобалізованому просторі. Виокремлено глобальні проблеми, які прямо впливають на сучасну політику держави у сфері дискримінації. До них зараховано: по-перше, зміни у системі державного управління, оскільки саме вона є тим ресурсом, що безпосередньо формує та реалізує національну правову політику; по-друге, глобальну проблему старіння, що призводить до збільшення кількості осіб старшої вікової групи. Кількість осіб літнього віку зростає, тому соціально-фінансовий тягар на національні бюджети також збільшується, сфера медицини зазнає додаткового навантаження, суспільна інфраструктура, комунікаційне інклюзивне середовище потребують належного облаштування. Такі проблеми можуть спричиняти неналежну реалізацію антидискримінаційної політики. По-третє, диспропорція між віковими та гендерними факторами. Міжнародне співтовариство запровадило коефіцієнт залежності від старості (OADR) як кількість утриманців похилого віку (осіб у віці 65 років і старше) на 100 осіб працездатного віку (від 20 до 64 років). Цей показник ґрунтується на економічній залежності, пов’язаній зі зростаюнням частки населення старшого віку. OADR один із найчастіше використовуваних показників для моніторингу змін у віковій структурі популяцій. Прогнозують, що він зросте вдвічі за найближчі тридцять років. Знову ж таки залежність осіб літнього віку може бути суттєвою сферою для поширення дискримінації. Жінки, як правило, живуть довше, ніж чоловіки, на глобальному рівні у 2015– 2020 рр. тривалість життя жінок більша на на 4,8 року. Така гендерна диспропорція впливає не тільки на гендерну дискримінацію, але й на вікову, оскільки саме множинна дискримінація, тобто не за однією, а за багатьма ознаками, дуже поширена на сучасному етапі правової реальності.
1. Delyagin M. G. (2019). Konets epokhi: ostorozhno, dveri otkryvayutsya! [End of an era: watch out, doors open! Vol. I. General theory of globalization. 12d ed., revised and enlarged]. M.: IPROG. Knizhnyy mir, 832 p. [in Russian]. 2. Pro zasady zapobihannia ta protydii dyskryminatsii v Ukraini (2013) [On the Principles of Preventing and Combating Discrimination in Ukraine]: zakon Ukrainy vid 06.09.2012 No. 5207-VI Vidomosti Verkhovnoi Rady [Information of the Verkhovna Rada]. No. 32, st. 412. 3. Hrytsiak N. V. (2020). Modernizatsiia publichnoho upravlinnia v konteksti hlobalizatsii: problemy ta perspektyvy [Modernization of public administration in the context of globalization: problems and prospects]. Ekonomika ta derzhava [Economy and state]. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 3. S. 88–91. 4. United Nations (2019). Department of Economic and Social Affairs, Population Division. World Population Ageing 2019: Highlights (ST/ESA/SER.A/430). 5. United Nations Department of Economic and Social Affairs (2015). 2015 Revision of World Population Prospects. URL: http://esa.un.org/unpd/wpp/ 6. United Nations (2019) 2017. National Transfer Accounts Manual: Measuring and Analyzing the Generational Economy. World Population Prospects New York