Розвинено комплексний підхід до тлумачення системи запобігання злочинності. В сучасних умовах її невід’ємною складовою має стати віктимологічне запобігання кримінальним правопорушенням у реальних умовах місця та часу. Наведено аргументацію щодо пріоритетності розвитку віктимологічної компоненти запобігання злочинності. Це, зокрема, можливість досягти зниження рівня злочинності без залучення істотних матеріальних ресурсів, спираючись на природне прагнення людини до самозбереження та самозахисту. Досліджено особливості віктимологічних заходів запобігання злочинності як окремого виду найгуманніших юридичних практик протидії злочинності. Зважаючи на українські реалії сьогодення, проаналізовано найкращі зразки європейського досвіду. Систематизовано основні ознаки сучасного стану розвитку віктимологічної компоненти запобігання злочинності в Україні. Це зокрема: поступальний розвиток вітчизняної нормативно-правової бази у напрямі захисту прав потерпілих і жертв кримінальних правопорушень; формування окремої ланки державних спеціальних суб’єктів забезпечення захисту потерпілих; інституційна розбудова мережі громадських організацій віктимологічного спрямування; розроблення адресних заходів захисту прав та інтересів окремих категорій осіб (дітей; жінок; викривачів корупційних проявів; жертв насильницьких зникнень і членів їхніх сімей тощо). Узагальнено, що такі тенденції розвитку віктимологічної компоненти в Україні узгоджуються із європейськими та міжнародними стандартами захисту жертв кримінальних правопорушень. Обґрунтовано доцільність подальшого розвитку віктимологічної компоненти у системі протидії злочинності у таких напрямах: формування вітимологічної політики, розвиток спеціальних методик впливу на віктимогенні фактори та жертви кримінальних правопорушень; залучення громадських та державних інституцій до оцінювання й моніторингу стану віктимологіної ситуації в державі, окремих її території чи груп населення; удосконалення наукових засад програмування заходів віктимологічного запобігання злочинності. Розвинено змістове наповнення ефективної для України віктимологічної політики, яка має відповідати суспільним запитам сьогодення. Зокрема, правова віктимологічна політика повинна охоплювати законодавчу сферу, правозастосування, ідеологічну складову, що спрямована на зниження рівня віктимності у суспільстві; забезпечення компенсаторних гарантій жертвам реалізованих правопорушень тощо.
1. Ukrainska kryminolohichna entsyklopediia [Ukrainian Criminological Encyclopedia] (2017); za zah. red. V. V. Chernieia,V. V. Sokurenka ; uporiad. O. M. Dzhuzha, O. M. Lytvynov. Kharkiv-Kyiv : Khark. nats.un-t vnutr. sprav ; Nats. akad vnutr. sprav, Krymin. asots. Ukrainy, Zolota mylia. 2017. 804 p. 2. Maiorov A.V. (2013) Vyktymolohycheskaia profylaktykoi v otnoshenyy nesovershennoletnykh. [Victimology prevention for minors] Pravoporiadok: ystoryia, teoryia, praktyka. 1 (1). P. 20-23. 3. Hadzhyeva A.A. (2013) Vyktymolohycheskye aspektы uholovnoi polytyky [Victimological aspects of criminal policy]. Yurydycheskyi vestnyk DHU. (3). P. 85-89. 4. Vyshnevetskyi K.V., Kubiakyn E.O. (2014) Krymynolohycheskaia model vyktymnosty sotsyalnыkh hrupp kak эlement systemы profylaktyky prestuplenyi [Criminological model of victimhood of social groups as an element of the crime prevention system]. Vyktymolohyia. (1). P. 32-37. 5. Voronyn Yu.A. , Maiorov A.V. (2015) Pravovaia vyktymolohycheskaia polytyka Rossyy: kontseptualnыe aspektы [Legal victimological policy of Russia: conceptual aspects]. Krymynolohycheskyi zhurnal Baikalskoho hosudarstvennoho unyversyteta эkonomyky y prava. (T. 9, № 2). P. 201-208. https://doi.org/10.17150/1996-7756.2015.9(2).201-208 6. Borodyn S.V. (1990) Borba s prestupnostiu: teoretycheskaia model kompleksnoi prohrammы [The fight against crime: a theoretical model of a comprehensive program ]. M.: Nauka. 272 p.