ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ОБВИНУВАЧЕННЯ В ДОКТРИНІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Soroka S. "The concept and types of accusation in the science of criminal procedure"
http://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-8-number-230-20...

1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права та психології

Розглянуто поняття і види обвинувачення у доктрині кримінального процесу. На початкових етапах становлення кримінального процесу переважали саме приватні засади. За радянських часів у кримінальному процесі розширилися засади публічності, що відповідно сприяло звуженню приватних начал. Після проголошення України незалежною державою відбулося переорієнтування на позицію пріоритетності інтересів людини, що дало поштовх до розширення приватних начал. Досліджуючи поняття “обвинувачення”, науковці розглядають його в двох значеннях – матеріальному та процесуальному. Одні автори розкривають поняття обвинувачення як процесуальну діяльність уповноважених осіб, тобто підкреслюють його процесуальне значення. Інші під обвинуваченням розуміють твердження, а саме формулювання (опис) ознак вчиненого кримінального правопорушення, що пред’являється особі у встановленому КПК порядку, тобто з дотриманням процесуальної процедури. Проте, хоча ці поняття обвинувачення мають різне смислове значення, проте вони нерозривно пов’язані між собою, оскільки обвинувачення – це категорія, яка має процесуальну форму. Тому запропоновано під обвинуваченням розуміти діяльність уповноважених суб’єктів кримінального процесу щодо викриття осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень, у ході якої формується твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством. Зроблено висновок, що поняття “обвинувачення” – це змінювана категорія, і змінюється вона залежно від розвитку суспільства, для якого характерні публічні й приватні ознаки. Обвинувачення охоплює увесь комплекс процедур, які передбачені законодавством для розгляду справи стосовно винної особи та винесення остаточного рішення. Виділено і розкрито таки види обвинувачення: публічне(державне), приватне, приватно-публічне, публічноприватне.

1.Foinytskyi Y. Ia. (1996). Kurs uholovnoho sudoproyzvodstva / pod red. A. V. Smyrnova. SPb.: Alfa. T. 1. 607 p. 2. Strohovych M. S. (1969). Kurs sovetskoho uholovnoho protsesa. Moskva:Nauka . T. 1. 470 p. 3. Alpert S. A. (1974). Obvynenye v sovetskom uholovnom protsese: ucheb. posob. Kharkov. 39 p. 4. Nazarov V. V., Omelianenko H. M. (2008). Kryminalnyi protses Ukrainy: navch. posib. Vyd. 2-he, dop. i pererobl. K.: Atika, 584 p. 5. Savytskyi V. M. (2013). Hosudarstvennoe obvynenye v sude. M., Nauka. . 6. Karkach P. M. (2013). Derzhavne obvynuvachennia v sudi za novym kryminalnym protsesualnym zakonodavstvom Ukrainy: navch. posib. Kh.: Pravo. 184 p. 7. Kukel V. V. (2010). “Subsydyarnoe” obvynenye v uholovnom protsesse Rossyy. Uholovno-protsessualnoe zakonodatelstvo v sovremennыkh uslovyiakh: problemы teoryy y praktyky. Moskva: Volters Kluver. P. 79–83. 8. Hloviuk I. V. (2015). Kryminalno-protsesualni funktsii: teoriia, metodolohiia ta praktyka realizatsii na osnovi Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy 2012 r.: monohrafiia. Odesa: Yurydychna literatura. 712 p.