Досліджено правові аспекти впровадження та ефективності екологічного аудиту в концепції розвитку сталого природокористування як важливого механізму екологічної безпеки.
Швидкий технологічний розвиток привів до глобалізації усіх без винятку суспільних процесів. Саме цей фактор вплинув і на екологічну кризу, адже домінуючий спосіб природокористування виявився несумісним з біосферою, циклічним кругообігом ресурсів, енергії та інформації, що забезпечують стійкість глобальної екосистеми. Це спровокувало екологічний регрес і реальний глобальний омніцид.
Вирішення екологічних проблем, на наш погляд, зводиться до запровадження дієвих правових, інституційних та спеціалізованих механізмів забезпечення екологічної безпеки, які, у сукупності, позитивно вплинуть на усі складові екосистеми і допоможуть ефективно реалізувати концепцію розвитку збалансованого природокористування.
І саме екологічний аудит є тим дієвим механізмом, що покликаний вирішувати значну частину проблем на шляху відновлення навколишнього природного середовища, реалізуючи ідеї збалансованого природокористування.
Актуальність цього питання полягає у тому, що ефективність екологічного аудиту безпосередньо залежить від правових аспектів його здійснення, адже динамічні зміни суспільного розвитку, нестабільність економічних чинників, виникнення нових соціальних факторів, особливо в умовах воєнного стану, потребують швидкого реагування і впровадження необхідних регуляторів на законодавчому рівні.
Аналіз складу екологічних правовідносин та національного законодавства дав змогу виявити прогалини в національному законодавстві, які потребують уваги з боку законодавця, і, відповідно, гармонізації з правом ЄС.
Досліджено правові підходи до трактування екологічного аудиту в контексті стимулювання раціонального впровадження збалансованого природокористування органами місцевого самоврядування.
1. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Офіційний сайт. URL: https://eco.gov.ua/news.
2. Чабанюк О. М., Лобода Н. О. Екологічний аудит та його організація у напрямі сталого розвитку суспільства. Механізми забезпечення сталого розвитку економіки: проблеми, перспективи, міжнародний досвід: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., 23 квітня 2020 р. / редкол.: О. І. Черевко [та ін.]; Харківський держ. ун-т харч. та торг. Х.: ХДУХТ, 2020. С. 187–188.
3. Система Управління Навколишнім Середовищем ISO 14000. URL: https://www.sertifikasyon.net/uk/detay/iso-14001-cevre-yonetim-sistemi-b...
4. Rika, N. (2009). “What motivates environmental auditing? A public sector perspective”, Pacific Accounting Review, Vol. 21, No. 3, 304–318.
5. Міжнародна торгова палата (ICC Ukraine). Офіційний сайт. URL: https://iccua.org/struktura/.
6. Про екологічний аудит: Закон України від 24.06.2004 № 1862-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1862-15.
7. Міжнародна організація зі стандартизації (ISO). Офіційний сайт. URL: https://www.iso.org/standards.html.
8. Бігун Т., Полтавець Ф., Тулінв Е. Екологічний аудит в Україні: шляхи вирішення проблем. Екологічне право. 2020. Вип. 11. С. 92–97.
9. Малишева Н. Р., Олещенко В. І. Проблеми правового забезпечення формування та розвитку національної екологічної мережі в Україні. Правова держава. 2013. Вип. 24. С. 290–296.
10. Схема екологічного менеджменту та аудиту ЕМАS. URL: https://www.dqsglobal.com/ukua/sertifikujte/validaciya-emas.
11. Пелиньо Л. М., Пелиньо Ф. М., Тищук В. О., Максимів Л. І. Розвиток екологічного аудиту в Україні. Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер. Економіка. 2012. № 2. C. 92–94.
12. Демиденко О. О. Роль екологічного аудиту в підвищенні екологічної ефективності діяльності підприємства. Стандартизація. Сертифікація. Якість. 2019. № 5. С. 25–33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ssia_2019_5_6