Окремі питання вчинення сексуального насильства під час збройної агресії проти України

Статтю присвячено дослідженню сексуального насильства, пов’язаного з кон­фліктом, під час збройної агресії проти держави, що прирівнюється до знищення національної, етнічної, расової, релігійної групи як такої, що є складовою частиною злочину проти людяності. Російські загарбники породили безліч жертв кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, життя і здоров’я, лю­дяності, особистої недоторканності, свободи. 

Актуальність дослідження полягає в тому, щоб висвітлити та проаналізувати сексуальне насильство під час повномасштабного вторгнення, адже з кожним днем кількість випадків вчинення таких діянь  збільшується.

Сьогодні наші правоохоронні органи та суд не можуть здійснювати контроль за тимчасово окупованими територіями, що створює сприятливі умови для вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та особистої недоторканності.

Зроблено спробу дослідження впливу воєнних дій збройного конфлікту таких суспільно небезпечних діянь на найбільш вразливі групи  населення, з-поміж яких моніторинг порушень прав людини, зокрема, щодо жінок та дітей. Ці групи потребують спеціальних умов, які важко забезпечити під час військових дій, особливо з ура­хуванням факторів вагітності та материнства, а також ризиків, таких як торгівля людьми та геноцидальне насильство.

Висловлено стурбованість тим фактом, що питання так званих “воєнних зло­чинів”, “злочинів проти людяності” – залишається актуальним навіть у ХХІ столітті, особливо в контексті нашої держави. Автори вважають, що такі злочини треба роз­глядати як порушення проти людства через їхню надзвичайну жорстокість, масо­вість та умисний характер, що становить серйозну загрозу гуманітарній ситуації як у нашій державі, так і у світі загалом.