Встановлення та юридичне оформлення кордонів Української РСР з сусідами – кордон з Молдавською РСР (2 серпня 1940 – 1991)

Пропонована увазі читача стаття є частиною циклу, присвяченого встановленню кордонів Української СРР (та її правового продовження за союзною Конституцією
5 грудня 1936 р. Української РСР) з сусідніми радянськими республіками – РРФСР, Білоруською СРР (БРСР) і Молдавською АСРР (з 1936 р. – Молдавською АРСР) та правонаступницею останньої – Молдавською РСР. Після вимушеного прийняття коро­лівською Румунією радянського ультиматуму 28 червня 1940 р. про негайне вирішення бессарабського питання окуповані (1918–1940 рр.) землі “повернулися” до скла­ду правонаступника Російської імперії – Союзу РСР. Водночас частина цих земель опинилася у складі УРСР (Північна Буковина, Аккерманська область (згодом приєд­нана до Одеської), інша “возз’єдналася” з Молдавською АРСР у новому квазі-дер­жавному утворенні – Молдавській РСР.  Показово, що у процесі встановлення між­респуб­ліканських кордонів ніхто не питав думки місцевого багатонаціонального (молдавани, українці, євреї, гагаузи, болгари, німецькі та польські колоністи тощо) населення, вирішальне слово й надалі залишалось за Москвою. Вказано, що сучасний українсько-молдавський кордон загалом відповідає етнографічному розмежуванню, Київ та Киши­нів дотримуються принципу непорушності європейських кордонів та підтримують територіальну цілісність обох незалежних держав з відповідно т. зв. Придністровською Молдавською Республікою на лівобережжі Дністра та Кримом  й іншими українськими землями, які всупереч нормам міжнародного права намагається анексувати Російська Федерація. Це не виключає можливості взаємно погодженого обміну ділянками тери­торій з міркувань економічної доцільності.