При піролізі вуглеводневої сировини на етиленових установках утворюються значні кількості рідких побічних продуктів. На основі фракції С5 рідких побічних продуктів піролізу можливим є синтез вуглеводневих смол, що використовуються як плівкоутворювачі у антикорозійних лако-фарбових покриттях. Використання низькотемпературної емульсійної олігомеризації дозволяє спростити виділення цільового продукту та проводити синтез при невисоких тривалостях і температурах.
Аліфатичні реакційноздатні олігомери (РО) широко використовують у виробництві дорожніх фарб, клеїв-розплавів, клейких стрічок, пластмасових і каучукових сумішей. На сучасних етиленових установках одержується фракція С5, яка міститься, в основному, в легких РПП. Дану фракцію доцільно використовувати як сировину для одержання вуглеводневих РО, тому що вона містить у своєму складі значну кількість цінних дієнових вуглеводнів. Для одержання світлих вуглеводневих РО використовується найбільш легка частина рідких продуктів піролізу або окремі фракції, що мають більш вузький інтервал температури кипіння: фракція С5 (303 - 343 К), фракція С5-С9 (303 - 473 К), фракція С8 (403 - 423 К), фракція С8-С9 (403 - 473 К), фракція С9 (423 - 473 К) Оскільки фракція С6-С7 (343 - 403 К) містить небагато дієнів (3…5 % мас.), переважно аліфатичного складу, то для в–ва реакційно здатних олігомерів її не застосовують.
Метою роботи було одержання РО, на основі фракції С5 РПП дизельного палива, побічного продукту етиленових виробництв. У процесі експериментальних досліджень вибрано ефективний ініціатор, а також досліджено вплив ряду чинників процесу на основні характеристики синтезованих РО. Наші попередні дослідження розглядали синтез РО на сонові фракції С5 з a,b-ненасиченими кислотами та їх ангідридів, у цій роботі використано диалілфталат, досліджено вплив кількості комо номеру, температури процесу на основні показники РО.
Аліфатичні вуглеводневі смоли на основі РПП фракції С5 знайшли широке застосування у виробництві дорожніх фарб, клейких розплавів і стрічок, пластмасових і каучукових сумішей. Такі РО можуть ефективно застосовуватись як замінники епоксидних смол для покриттів із захисними властивостями. Побічні продукти виробництва – дистиляти, також знаходять застосування, як розчинники у лакофарбовій промисловості, а також компоненти котельного палива.
1. Бекирова Л. Нефтеполимерные смолы в СНГ // Лакокрасочные материалы. – 2008. – № 3. –
С. 88–95. 2. Кичура Д. Б., Дзиняк Б. О., Курташ Ю. А., Субтельный Р. О., Рыпка А. М. Комплексная
переработка побочных продуктов нефтехимических производств // Тезисы докладов ХІІ
международной научно-технической конференции ²Наукоемкие химические технологи – 2008². –
Волгоград (РФ). – 2008 – С. 82–83. 3. Думский Ю. В., Но Б. И., Бутов Г. М. Химия и технология
нефтеполимерных смол. М.: Химия, 1999. – 302с. 4. Кичура Д. Б., Дзиняк Б. О. Новое в технологии
производства продуктов нефтепереработки и нефтехимии // Тезисы докладов международной
научно-практической конференции ²Нефтепереработка и нефтехимия–2007². - Уфа (РФ). -
2007. - С. 177-178. 5. Кічура Д. Б., Дзіняк Б. О. Використання побічних продуктів нафтопереробки
для синтезу синтетичних смол // Тези четвертої науково-технічної конференції ²Поступ в нафто-
газопереробній та нафтохімічній промисловості². - Львів. - 2007. - С. 108–109. 6. Дзіняк Б. О.
Наукові основи і технологія олігомерів з побічних продуктів піролізу вуглеводнів: автореф. дис. …
д-ра техн. наук: 05.17.04 / Нац. ун-т ²Львівська політехніка² – Львів, 2013. – 40с. 7. Кічура Д. Б.
Одержання карбоксилвмісних нафтополімерних смол: автореф. дис. … канд. техн. наук. –2002. –
20с. 8. Федорова О. Ю., Бокова Е. В., Волгина Т. Н., Мананкова А. А. Окислительная модифика-
ция дициклопента-диенсодержащих нефтеполимерніх смол // Фундаментальные исследования. –
2013. – № 8–3. – С. 756–759. 9. Бондалетов В.Г., Бондалетова Л. И., Троян А. А. Озонирование
алифатических нефтеполимерных смол // Известия вузов. Химия и химическая технология. –
2003. – Т. 46. – № 2. – С. 43–45.