ІНТУЇТИВНЕ І РАЦІОНАЛЬНЕ В ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКА

В статті розглядається досвід осмислення єдності інтуїтивного і наукового підходу в творчості художника. Вирішення цієї проблеми пов’язане з фундаментальними питаннями методології процесу виконання твору мистецтва. Єдність інтуїтивного і раціонального є запорукою його гармонійності. Такий дуалістичний досвід виконання мистецького твору розширює творчий діапазон художника, доповнює його новими духовними та науковими формами. Такий підхід виводить творчість митця за межі традиційних методів і дозволяє залучити нові прийоми до процедури аналізу та виконання твору. Вміння скористатися раціональними, науковими (здебільшого – математичними) методами є запорукою успіху у будь-якій галузі мистецтва. В статті розглядаються два вектори творчого процесу художника (скульптора). Перший з них – інтуїтивний, духовний, що передбачає створення твору в основному на емоціях. Інтуїтивна складова зазвичай переважає на стадії створення начерку, етюду, ескізу тощо. Другий вектор передбачає залучення до процесу творення наукових знань (технологія, анатомія, перспектива, пропорції та співвідношення тощо), які допомагають гармонізувати твір, вибудувати його композицію. Так у процесі створення скульптури (пам’ятника) необхідно вписати пластику в сформоване навколишнє середовище, визначити її масштаб, стиль, обрахувати конструктивну основу тощо). Використання цих складових є необхідною умовою створення досконалого, гармонійного твору.