У статті розглянуто потенціал медіа-хайпу в контексті імплементації його масовокомунікаційною практикою у співвідношенні з очікуваннями та особливостями сприйняття аудиторією на прикладі сервісу створення та перегляду коротких відео мережі TikTok. Осмислено теоретичне підґрунтя самопроєктної ідентифікації молоді на цифрових платформах з використанням хайп-технологій, проаналізовано практики та моделі реалізації стратегій із масованого поширення мейнстримного контенту у вимірі соціальної мережі TikTok; проведено соціологічне дослідження у формі електронного опитування на платформі “Google Форми”, охарактеризовано ставлення інтернеткористувачів до поширюваного популярного вірусного контенту в мережі, виявлення основних складових перспективно легкосприйнятного масами контенту та градації його за рівнем інтересу, відгуку до окремих його проявів. Встановлено сприйняття інтернет-користувачами сфери культури, як найбільш плідного майданчика для тиражування хайп-повідомлень. Соціальні мережі ідентифіковано як найбільш сприйнятливий майданчик для “вірусного контенту”, найпопулярнішими серед молоді є “TikTok” та “Instagram”. Більшість респондентів бачать такий контент, втім реагують та поширюють його вибірково й періодично. В кількісному вираженні та ранжуванні за рівнем підтримки аудиторії реакціями, вподобайками, коментарями, поширеннями та іншими способами вияву прихильності і різновекторної оцінки контенту взаємодія відбувається у всіх опитаних, але не рідше одного разу на тиждень.
1. Блогер Волошин наконец рассказал правду о скандальном инциденте с телефоном. [Електронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com/amp/s/m.1plus1.ua/ru/novyny-amp/bloger-volosin-na....
2. Глущенко Н. Дивный новый мир Дом-3. До Украины докатился супермодный тренд на TikTokхаусы. Но что-то пошло не так. [Електронный ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com/amp/ s/tech.liga.net/amp/technology/article/dom-3-do-ukrainy-dokatilsya-super-modnyy-trend-na-tiktok-hausy-no-chto-toposhlo-ne-tak.
3. Гомілко О. Гумор як атрибут розуму чи тригер хайпу? Докса. 2020 № 1(33). С. 41–50.
4. Горіна Ж. Інтернет-меми в “Боротьбі” проти COVID-19 / Ж. Д. Горіна // Українська словесність у полікультурно-освітньому просторі сьогодення: збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції, 23–24 вересня 2021 р. / відп. ред. Ж. Д. Горіна. Одеса: ДЗ “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”, 2021. С. 49–55.
5. Дейнеко Є., Оленюк А. Заборона TikTok в США: як розвивається історія? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://everlegal.ua/zaborona-tiktok-v-ssha-yak-rozvyvaetsya-istoriya.
6. Жиленко Д. Рейтинг мобільних додатків за вересень 2021. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tns-ua.com/news/reyting-mobilnih-dodatkiv-za-veresen-2021.
7. Жук А. Перевір, наскільки ти знайомий із “хайпом”. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://docs.google.com/forms/d/14TJ5z9mpWpsPe0JuUu3wzcLR0AafVI0GMZUOF8c....
8. Забеліна О. SMM-стратегія як інноваційна технологія в соціокультурному просторі. Вісник Харківської державної академії культури. 2017. № 50. С. 207–215.
9. Мельник Т. Креативні тенденції відеореклами у соціальних мережах. Комунікації: реклама, PR, маркетинг в Україні. 2018. № 2. С. 8–25.
10. Савицька Н., Забаштанська Т., Забаштанський М., Борисович В. А. Соціальні медіа як сучасний інструмент просування бренда. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://elib.hduht.edu.ua/bitstream/ 123456789/5923/1/11.pdf.
11. Свидницька І. Соціально-комунікаційні технології в контексті інформаційно-психологічних воєн (у TikTok). Вісник Студентського наукового товариства. 2021. No 13. Р. 187–192.
12. Сорокіна Г., Черкашина А. Соціальні мережі як інструмент рекламної комунікації у сучасному суспільстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/ 20532/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D0%93.%20%D0% 92.%2C%20%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%9 0.%20%D0%92.pdf.
13. Стрикалова Т. А., Гудошник О. В. Вірусна комунікація як засіб поширення конфліктного дискурсу (досвід створення термінологічного покажчика). Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. Дніпро : ДНУ імені О. Гончара, факультет систем і засобів масової комунікації, 2020. Вип. 13. С. 113–117.
14. Турчин Л., Островерхов В. Сучасні тренди інтернет-маркетингу. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2019. № 24. Р. 75–85.
15. Abdul Jaffar B., Riaz S., Mushtaq A. Living in a Moment: Impact of TicTok on Influencing Younger Generation into Micro-Fame. Journal of Content, Community & Communication Amity School of Communication. 2019. No. 10. Р. 187–194
16. Alekseenko O., Gudoshnyk O. Screenplay as media technology. Mass communication in the global and national dimensions. 2020. No. 13. Р. 5–10.
17. Brazeal D. Precursor to Modern Media Hype: The 1830s Penny Press. The Journal of American Culture. 2005. No 28(4). Р. 405–414.
18. Cardon P., Marshall B. The Hype and Reality of Social Media Use for Work Collaboration and Team Communication. International Journal of Business Communication. 2015. No 52. Р. 273–293.
19. Davis M., Lohm D. News Media Hype?. Pandemics, Publics, and Narrative Access mode: https://www.researchgate.net/publication/340033904_News_Media_Hype.
20. Frisby C. Media Hype and Athletes 1 Media Hype and its effect on Athlete’s Self-Concept and Performance. [Electronic resource]. – Access mode: https://www.academia.edu/27383324/Media_Hype_and_ Athletes_1_Media_Hype_and_its_effect_on_Athletes_Self-Concept_and_Performance.
21. Hype. [Electronic resource]. – Access mode: https://dictionary.cambridge.org/ru/словарь/ английский/hype.
22. Ippolito G., Hui D., Ntoumi F., Maeurer M. Toning down the 2019-nCoV media hype–and restoring hope. The Lancet Respiratory Medicine. 2020. No 8(3). – Access mode: https://www.researchgate.net/publication/ 339231095_Toning_down_the_2019-nCoV_media_hype-and_restoring_hope.
23. Maneri M. Media hypes, moral panics, and the ambiguous nature of facts Urban security as discursive formation. [Electronic resource]. – Access mode: https://www.researchgate.net/publication/330020953_Media_ hypes_moral_panics_and_the_ambiguous_nature_of_facts_Urban_security_as_discursive_formation.
24. Pang A. Social media hype in times of crises: Nature, characteristics and impact on organizations. Asia Pacific Media Educator. No 23 (2). Р. 309–336.
25. Sitkar V. “Blue Whale”, “Red Owl”, “Momo” – Destructive Informational And Psychological Virus Or Safe Screen Socialization Of Modern Children?. The unity of science : International scientific professional periodical journal (December 2018 – January 2019, Vienna, Austria). Publishing office Beranových str., Prague, Czech Republic, 2019. Р. 87–89.
26. Stevens T., Aarts N., Termeer C., Dewulf A. Social media hypes about agro-food issues: Activism, scandals and conflicts. Food Policy. 2018. No 79. Р. 23–34.
27. Taylor S., Muchnik L., Aral S. What’s in a Username? Identity Cue Effects in Social Media. [Electronic resource]. – Access mode: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2538130.
28. Zhang Z. From media hype to twitter storm: news explosions and their impact on issues, crises and public opinion. Critical Studies in Media Communication. 2019. No 36(4). Р. 1–4.